Економічні функції держави у змішаних економічних системах

Лекція 10. Державний сектор змішаної ринкової економіки

Висновки

1. Змішаною вважається функціональний тип економічних систем, у якому приватні та державні рішення виливають на структуру виробництва, обміну та розподілу ресурсів, продуктів та доходів між суб'єктами економіки. Домінування адміністративного чи ринкового механізму регулювання зумовлює типологізацію змішаних економічних систем на ринково-державні та державно-ринкові. Визначальною рисою ринково-державних змішаних економічних систем є активне державне регулювання ринкових відносин, а для державно-ринкових властиве становлення ринкових відносин та поступове усунення централізованих.

2. Структури змішаної економічної системи охоплює державний та приватний сектори. У державному секторі здійснюється виробництво суспільних і квазісуспільних благ і послуг, держава закуповує товари та послуги та проводить трансфертні платежі. Приватний сектор змішаної економічної системи складається з домогосподарств та підприємств. Домогосподарства забезпечують Приватні фірми необхідними для виробництва економічними ресурсами, а підприємства, в свою чергу, пропонують домогосподарствам споживчі блага і послуги індивідуального порядку. Актом обміну у першому випадку виступає ринок ресурсів, а в другому - ринок продуктів.

3. Змішана економічна система є основою соціально-політичної системи. Поєднання існуючих Інститутів власності на ресурси та механізмів регулювання дає можливості по-різному класифікувати такі соціально-політичні системи: Змішаний капіталізм, соціальна ринкова економіка, ринковий соціалізм тощо.

Загалом виділяють два типи змішаних економічних систем: капіталізм з елементами соціалізації та соціалізм з елементами капіталізації. До другого типу можна віднести і перехідну економічну систему України.

4. Національну економічну систему України на сучасному етапі трансформації можна визначити як перехідну від адміністративної до змішаної державно-ринкової з послабленням імперативного планування і становлення натомість децентралізованих елементів індикативного планування, а також як перехідну від соціалістичної до так званої соціально орієнтованої ринкової капіталістичної економічної системи, заснованої на системі державною регулювання, яка приносить у ринкові стихійні сили спонукання до економічної активності, якості, системності, цілеспрямованості та гуманності.

1. Економічні функції держави у змішаних економічних системах

2. Державний перерозподіл доходів у змішаних економічних системах

3. Державний перерозподіл ресурсів у змішаних економічних системах

Змішана економічна система складається зі взаємодіючих структурних компонентів: домогосподарств, підприємств та держави. У цій системі держава здійснює податки і збори, правовими методами захищає конкуренцію, розподіляє та перерозподіляє ресурси і доходи, забезпечує стабільність економіки, слідкує за рівнем зайнятості та інвестиційними процесами.

Держава виконує чимало функцій, особливості яких випливають зі специфічності умов розвитку і функціонування національної економічної системи. Функції держави у змішаній ринковій економіці наступні:

· Захисна функція держави, яка проявляється у захисті конкуренції, що змушує виробника та постачальника ресурсів виходити з інтересів покупця, бо тільки задоволення потреб споживача є єдиною умовою їх прибутків та стійкості їхнього становища. Негативною ознакою конкурентної ринкової системи є її переродження в монополістичну економічну систему. Шкідливість монополії (від грецького mоnо-один і poleo - продаю) полягає в тому, що один або декілька продавців на ринку, маніпулюючи цінами з корисливою метою особистої наживи, штучно зменшуючи обсяг продукції і отримуючи високі надприбутки, тим самим завдають шкоди суспільству. Тією силою, яка повинна обмежувати сваволю монополій, є держава. В Україні прийняті і діють ЗакониУкраїни "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", "Про Антимонопольний комітет України", "Тимчасові правила розгляду справ про порушеним антимонопольного законодавства". Уряд розробив Державну програму демонополізації і розвитку конкуренції. У доповненні зі законами про приватизацію, вони складають потрібні передумови для реалізації програми демонополізації економіки.

· Модифікуюча і стимулююча функція держави здійснюється через перерозподіл доходів, цінову і податкову системи. Модифікуюча функція полягає у фіксації державою ринкових цін з метою підвищити доходи певних груп населення. Перерозподіляючи доходи, держава пом'якшує соціальні дефекти конкурентного ринку, в першу чергу - нерівність у розподілі доходів. Ще одним напрямом реалізації модифікуючої і стимулюючої функції держави є перерозподіл ресурсів, необхідність якого зумовлюється тим, що конкурентний ринок в одних галузях здійснює надмірний розподіл ресурсів, а в інших - недостатній. Крім цього, конкурентний ринок може зовсім не виділяти ресурси у галузі, де виготовляються так звані суспільні блага. Тому держава забезпечує, стимулює притік інвестицій у виробничу та соціальну інфраструктури.

· Стабілізуюча функція держави, методами якої виступають:

- регулювання урядом податкових ставок,

- регулювання процентних ставок по кредитах комерційних банків,

- державна закупівля товарів і послуг.

Стабілізація ринку через податкову систему випливає з якісного функціонального стану національної економіки на певний момент часу. Якщо в економіці посилюються тенденції депресії, то держава знижує податок на прибуток, стимулюючи розширення виробництва. А коли, навпаки, настає "перегрівання" економіки, виробництво виходить за межі платоспроможності попиту, загрожуючи кризою, держава підвищує податкові ставки з метою загальмувати зростання виробництва, впорядкувати процес відновлення рівноваги між пропозицією і попитом на товарних ринках. З метою стабілізації ринку держава здійснює закупівлю суспільних і квазісуспільних благ:

Суспільні блага- це послуги в національній безпеці: збройні сили, пожежна служба, внутрішні органи. Ринкова економіка, як правило, не програмує їх випуск.

Квазісуспільні блага- це освіта, охорона здоров'я.

Функцію виділення ресурсів у виробництво суспільних і, значною мірою, квазісуспільних благ бере на себе держава, оскільки приватний бізнес не матиме доходів внаслідок їх виробництва і реалізації на конкурентному ринку.