Лекція.

План.

1. Історія розвитку натюрморту, як самостійного жанру в мистецтві.

2. Побудова натюрморту.

3. Кольорове вирішення композиції.

 

Тези лекції: жанр мистецтва, натюрморт, композиція, за компонування, побудова натюрморту.

 

Натюрморт є одним з жанрів образотворчого мистецтва. В перекладі з французької означає «мертва натура». Цей жанр поєднав в собі зображення предметів побуту, овочів, фруктів та квітів. Виник цей жанр в Голландії в XVІІ ст.

В XVІІ ст. голландський натюрморт переживав пору свого блискучого розквіту. Власне тоді в живописі Голландії велику популярність набули картини, наче чудом, охопивши в свої рамки весь оточуючий світ: предмети побуту і твори прикладного мистецтва, досконалі витвори розуму та рук людини, флору і фауну.

Самі голландці називали картини із зображенням різноманітних предметів «stil-leven», що означає тихе життя. І це визначення набагато краще підходить ніж слово «натюрморт», воно передає зміст і поетичний характер творів. Насправді, зображені з великим живописним блиском чудові драперії, бокали, венеціанське скло, годинники, вишукані квіти та страви живуть у натюрмортах голландських живописців своїм власним «тихим життям».

Вміло підібрані художником, ці предмети виявляють і підкреслюють матеріальні якості і красу один одного: тяжкий бархат відтіняє ніжну легкість прохолодного шовку, блискуче столове срібло, тендітність кришталевого бокалу, соковитість плодів, прекрасний але мертвий блиск перламутрової раковини. І всі ці речі говорять про людину, яка незримо присутня в картині. Вони розповідають про звички та смаки, філософські роздуми про життя.

Видатні майстри голландського натюрморту відкривали в своїх творах багатогранність людського життя. В Амстердамі писали так звані «сніданки» чи «десерти», що вводили глядача в світ повсякденності. Художники Лейдена полюбляли натюрморти з книгами, пісочними годинниками та глиняними трубками – предметами, які часто супроводжують людину під час наукових занять.

Мова голландського натюрморту багатогранна. В «Натюрморті з музичними інструментами» Пітера де Ринга з Лейдена кожен предмет має двійний зміст. Глобус – це втілення земної влади та природніх наук. Стара книга символізує поезію та мистецтво. Музичні інструменти говорять про любов до слави. А щедро розсипані монети, перлина, гральні кістки – це символи швидкоплинності земних благ, час, яких невблаганно відлічує пісочний годинник. Правдиво і тонко відтворюючи дійсність, майстри голландського натюрморту відкрили світу красу, поезію, привабливість простих і повсякденних предметів.

Малюванню овочів та фруктів у школі відводиться багато часу, бо вони цікаві й різноманітні за формою і кольором. Малюють їх окремо в красивій за композицією та кольором групі з різними побутовими предметами.

У початкових класах школи овочі та фрукти малюють у фронтальному положенні, визначаючи характерне силуетне зображення предмета. Часто учні малюють овочі та фрукти одним кольором відразу пензлем, не проводячи контуру олівцем, засвоюючи паралельно і техніку володіння пензлем. Вчитель повинен навчитися правильно передавати об’ємну форму певного предмета у фронтальному і перспективному положеннях.

Це досягається усвідомленням геометричної форми зображуваного предмета. Наприклад, правильно передавати об’ємну форму яблука, кавуна, моркви й буряка – після вивчення циліндричної і конічної форм тощо. Овочі та фрукти в перспективі зображають за загальними правилами: спочатку визначають місце малюнка на аркуші. Потім тонкими лініями – основні пропорції і перспективне положення предмета. Далі уточнюють пропорції предмета і промальовують усю форму натури на основі розуміння її геометричної конструкції Це допомагає не лише будувати в перспективі предмет, а й правильно виявляти форму, знаходити правильні напрями штрихів для її передачі. Малюючи, наприклад, моркву, треба пригадати геометричну конструкцію конуса або циліндра, розміщення світлотіні на їхній поверхні, а потім побачити її в натурі і зобразити на малюнку олівцем і фарбами.

Засвоївши перспективне зображення окремих предметів різної форми(прямокутної, циліндричної, конічної, кулястої та комбінованої), переходять до малювання групи предметів – натюрморту. Розглядаючи репродукції натюрмортів відомих художників, звертають увагу на композицію натюрморту, розміщення предметів на площині, колір, освітлення.

Компонуючи групу предметів для малювання акварельними фарбами, спочатку треба брати два-три предмети, які б поєднувались за змістом, були цікаві формою і кольором. Перші натюрморти слід розташовувати на білому або спокійному кольоровому фоні, щоб на ньому виразно виділялася натура. Важливо так розмістити предмети в просторі, щоб натюрморт сприймався добре тими, хто малює. Бажано, щоб світло падало на предмети ліворуч і чітко виявляло форму та локальний колір їх. Насамперед вивчають натуру: розміщення предметів на площині, їхню форму, колір та освітлення. Уточнивши пропорції предметів натюрморту, намічають спочатку місце малюнка на форматі, потім місце кожного з предметів натюрморту. Перевіривши за натурою правильність пропорцій предметів, малюють загальну форму їх, намічають за натурою межу освітленої і тіньової частин предметів, полиск на тіні.

Починаючи малювати фарбами, передусім з’ясовують тонове відношення в натюрморті: яке місце в натюрморті найтемніше, яке – найсвітліше, як сприймається кожний з предметів на фоні, їхні освітлені та тіньові частини, яка з площин світліша, яка тінь від предметів найчіткіша. Потім з’ясовують колір натюрморту: локальний колір кожного предмета натюрморту та його фону, відмінність у кольорі на освітленій і затіненій частинах предметів за їхнім відтінком(теплим та холодним).

Отже, малювання натюрморту аквареллю – складне завдання, яке потребує від тих, хто малює, вміння бачити натуру в цілому і технічно грамотно передавати натуру в цілому і технічно грамотно передавати фарбами форму предметів.

 

Тема №14: Методика малювання постаті людини.