Система вогню. Порядок складання картки вогню аеромобільного (парашутно-десантного) відділення
Бойові можливості аеромобільного (парашутно-десантного) відділення в обороні
Бойові можливості – це кількісні і якісні показники, що характеризують здатність підрозділу виконувати визначені бойові задачі за встановлений час у конкретних умовах обстановки.
Вони залежать від: кількості о/с; рівня його бойової підготовки, наявності і технічного стану бойової техніки і зброї, наявності боєприпасів, тактики дій і можливостей противника, місцевості, пори року, погоди.
Бойові можливості відділення в обороні характеризуються складом наступаючого противника, якого він може відбити. Вони включають вогневі і маневрені можливості. Це поділ умовний, тому що, у бою обидві складові частини діють у повній єдності і взаємозв'язку. Найважливішою їхньою складовою частиною є вогневі можливості.
Вогневі можливості відділення виражаються кількістю БМД, БТР, атаку яких воно самотужки відбити наявними засобами, зберігаючи при цьому свою боєздатність.
Методика розрахунків базується на використанні коефіцієнта бойової ефективності БМД, РПГ-7Д.
Коефіцієнти бойової ефективності показують середні можливості протитанкових засобів щодо їх здатності по знищенню бронеоб’єктів противника в ході оборонного бою.
РПГ - 0,3
БМД - 2,0
При визначенні можливостей відділення в обороні по знищенню піхоти, що атакує, використовуються наступні вихідні дані:
- кількість стрілецької зброї і щільність вогню.
Щільністю вогню називається кількість куль, яка приходиться на 1м фронту визначеного рубежу, що випускається підрозділом у 1хв. із усіх видів зброї.
На підставі досліджень, досвіду війн для відбиття атаки противника досить створити щільність 4-5 куль у хв. на погонний метр фронту оборони.
Приклад АЕМ (ПД) Від:
командир - АКС
навідник-оператор - ПКТ
механік-водій - АКСУ
кулеметник - РПК
гранатометник - РПГ
помічник гранатометника - АКС
старший стрілець - АКС
АКС 3х100 + РПК 1х150 + ПКГ 1х250=700
700:5=140 м
Обороняти позицію до 100м з розрахунку, що по 25м повинні забезпечувати вогнем проміжки між відділеннями.
Таким чином, ми з вами розглянули в цьому питанні бойові можливості аеромобільного (парашутно-десантного) відділення в обороні.
Система вогню в обороні – це організоване за єдиним планом поєднання вогню всіх видів зброї для ураження противника.
Вогонь в обороні є основним засобом знищення противника.
Система вогню в обороні полягає у вмілому розміщенні й організованому використанні вогневих засобів, створенні зон суцільного вогню усіх видів зброї перед переднім краєм оборони, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків та інших бойових машин, а також у швидкому зосередженні вогню на будь-якому загрозливому напрямку чи ділянці.
Система вогню включає: - ділянки зосередженого вогню відділення, підготовлені перед переднім краєм оборони; - зони протитанкового вогню бойових машин і суцільного багатошарового вогню усіх видів вогневих засобів перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони; - підготовлений маневр вогнем БМД на загрозливих напрямках.
Основою системи вогню є протитанковий вогонь. Протитанковий вогонь повинен забезпечувати ураження танків та інших броньованих цілей противника, як перед переднім краєм, так і на флангах.
Ефективність системи вогню досягається широким і швидким маневром вогнем і вогневими засобами. Сутність маневру полягає у швидкому перенесенні вогню з одних цілей на інші для послідовного чи одночасного ураження декількох цілей і в зосередженні його на головній цілі.
Поразка цілей може здійснюватися вогнем окремих вогневих засобів чи зосередженим вогнем відділення.
Зосереджений вогонь – це вогонь стрілецької зброї, гранатометів, озброєння БМД, що ведуть одночасно декількома вогневими засобами чи декількома підрозділами по одній цілі чи по частині бойового порядку противника.
Щільність вогню на ділянці зосередження вогню повинна бути в 1,5-2 рази вище, ніж звичайна щільність перед опорним пунктом.
З щільністю вогню 15-20 куль на 1 погонний метр у хв. фронту ділянка зосередженого вогню відділення повинна бути до 50м, а взводу до 150м.
Зосереджений вогонь з автоматів і ручних кулеметів ведеться на Д=400-600м, з кулеметів ПК і ПКТ до 1000м.
Для БМД ділянки зосередженого вогню призначаються окремо і можуть бути на віддаленні 2-3км від переднього краю з розрахунком 25м на гармату для осколкової гранати.
Для організованого ураження противника призначаються рубежі відкриття вогню з ПТКР, БМД (БТР) і стрілецької зброї, перекриття основних і призначення додаткових секторів обстрілу, забезпечує створення зон суцільного багатошарового вогню перед переднім краєм і на флангах позиції оборони.
Бойовим машинам десанту, кулеметам, гранатометам призначаються основні і запасні вогневі позиції, основний і додатковий сектори обстрілу на дальність їхнього дійсного вогню. Відділенню вказується (призначається) смуга вогню, додатковий сектор обстрілу і ділянки зосередженого вогню.
Смуга вогню вказується чотирма крапками (орієнтирами) починаючи з правого флангу від себе убік противника, а сектор обстрілу двома крапками. Смуга вогню відділення повинна бути ширше фронту оборони і не перехрещуватися зі смугами окремих відділень.
Готовність системи вогню визначається: зайняттям усіма вогневими засобами вогневих позицій; готовністю даних для стрільби та наявністю необхідної кількості боєприпасів та ракет.
Інженерне обладнанняопорного пункту – це комплекс заходів, який проводиться з метою пристосування місцевості для ведення бою, створення умов, що сприяють успішному виконанню бойових задач, які ускладнюють ведення бойових дій противником.
В першу чергу відриваються одиночні окопи для стрільби з автоматів, кулеметів, РПГ, які в подальшому з'єднуються між собою в окопи для відділення, окопи для БМД на основних позиціях.