Управління виробничими затратами на базі змінних витрат.

Розподіл пулу = ставка розподілу накладних витрат ∙ фактичне значення фактора накладних витрат

Ставка розподілу = очікувані накладні витрати включені до пулу : очікуване значення фактора витрат для даного пулу.

Різними видами діяльності та їх взаємозв’язок

Накладні витрати, що мають спільний фактор витрт, об’єднуються в однорідні сукупності (пули).

Пули витрат - це сукупність однорідних витрат пов’язаних з певною діяльністю.

Накладні витрати розподіляються між виробами диференційовано, тобто для кожної сукупності витрат вибирають відповідну базу розподілу, а потім розраховують величину цих витрат на одиницю їх фактора.

Розподіл пулу накладних витрат за видами продукції здійснюють за формулою :

У загальному вигляді послідовність калькулювання на основі діяльності наступна:

1. визначення основних видів діяльності (операції), що споживають ресурси.

2. Об’єднання накладних витрат у пули за видами діяльності.

3. Визначення фактора витрат для кожного пулу накладних витрат.

4. Обчислення ставки витрат для кожного пулу накладних витрат.

5. Відношення накладних витрат до відповідних видів продукції.

При цьому накладні витрати, що традиційно вважалися постійними розглядаються як довготермінові змінні витрати, зміна яких пов’язана зі зміною відповідних факторів відмінних від обсягу виробництва.

Прикладом короткотермінових змінних витрат є енергія на технологічні цілі.

Довготермінові змінні витрати не змінюються при змінні обсягу діяльності однак змінюються під впливом інших чинників (наприклад, витрати на зберігання матеріалів, планування виробничого процесу, переналагодження устаткування).

Довготермінові постійні витрати не змінюються впродовж тривалого періоду часу, ані під впливом обсягу, ні під впливом інших чинників (заробітна плата керівника).

Калькулювання змінних витрат – це метод калькулювання, що передбачає включення у собівартість продукції лише змінних виробничих витрат.

Принципова відмінність системи калькулювання змінних витрат від системи калькулювання повних витрат полягає у підході до постійних виробничих накладних витрат (рис. 2.1).

Рис.2.1.Калькулювання повних та змінних витрат.

У системі калькулювання повних витрат у собівартість продукції включаються всі виробничі витрати. Відповідно усі вони (як змінні, так і постійні) розподіляються між виробами і включаються у собівартість незавершеного виробництва та готової продукції.

В умовах використання системи калькулювання змінних витрат не тільки операційні витрати (на управління , збут) , а й постійні виробничі витрати розглядаються як витрати періоду і списуються за рахунок прибутку. В результаті у собівартість незавершеного виробництва і готової продукції включаються тільки змінні виробничі витрати.

Система калькулювання змінних витрат дозволяє визначити маржинальний дохід, який широко застосовується для аналізу прибутковості та прийняття управлінських рішень.

Маржинальний дохід (МД) – це різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами підприємства.