Г – інформації нема ні в тексті, ні в масовій свідомості.

Найчастіше за допомогою контент-аналізу вивчають різноманітну пошту і тексти ЗМІ, оскільки вони становлять багато несистематизованого матеріалу, який повторюється з певною частотою. Суть контент-аналізу полягає у тому, що у відібраних із сукупності за певною методикою, вибіркою текстах фіксується наявність або відсутність у них ключових понять дослідження – категорій. Наступний аналіз частоти та умов їх появи дає змогу знайти відповідь на запитання, які ставить перед собою дослідник.

Коли є багато матеріалу, він несистематизований за тривалий період; якщо предмет аналізу повторюється з певною частотою.

Внутрішній (аналіз змісту документального джерела, з’ясування відображення у ньому конкретних зв’язків).

Р.Пенто та М.Гравітц виділяють такі різновиди традиційного аналізу: історичний, літературний, психологічний, юридичний та соціологічний.

Традиційний аналіз – це всебічне з’ясування та інтерпретація основних ідей документа, з’ясування логічних зв’язків і суперечностей між ними. Такий аналіз ґрунтується на загальних логічних операціях аналізу та синтезу, порівняння, визначення, оцінювання і – значною мірою – на інтуїції дослідника.

Традиційний аналіз поділяється на:

зовнішній (передбачає відновлення історичних та соціальних умов створення документа);

З метою регулярного, об’єктивного аналізу великої кількості документів використовують формалізований аналіз або контент-аналіз – кількісно-якісний метод, що дає підстави зробити об’єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю вживання одиниць аналізу в досліджуваних текстах. Використовують:

коли потрібна висока точність, об’єктивність аналізу;

Оригінальний квадрат проникнення інформації ЗМІ в масову свідомість запропонував Б.Грушин для контент-аналізу відповідної проблеми:

1 – масова свідомість;

2 – тексти ЗМІ: А – інформація є у тексті і у масовій свідомості;

Б – інформація є у тексті, але відсутня у масовій свідомості;

В – інформація відсутня в тексті, але є у масовій свідомості;