Визначення нафтовилучення промисловими методами

Показник ступеня використання запасів - коефіцієнт нафтовилучення. У процесі розробки нафтового покладу він може визначатись різними методами. Наведемо деякі з них.

Процес витіснення нафти водою в умовах неоднорідних пластів описується характеристиками витіснення, які показують залежність нафтовіддачі від об'єму води, що прокачується через поклад.

Для визначення поточної нафтовіддачі в заводненій частині пласта необхідно знати геологічні запаси і об'єм видобутку нафти із виробленої частини покладу. Основні труднощі при цьому пов'язані з встановленням об'єму заводненої частини пласта. Звичайно, він визначається як об'єм продуктивного пласта між початковою і поточною поверхнями водонафтового контакту (ВНК). За цими даними будують карти залишкової нафтонасиченості, з допомогою яких встановлюють розподіл залишкових запасів нафти.

Під час розрахунку поточного коефіцієнта нафтовіддачі заводненої частини пласта, що розробляється при пружно-водонапірному режимі, необхідно враховувати видобуток нафти з незаводненої його частини за рахунок пружних сил покладу.

Визначення нафтовіддачі за початковою і залишковою нафтонасиченостями полягає у встановленні зниження нафтонасиченості порід в заводненій частині пласта. Звичайно, він оцінюється в окремих свердловинах. Початкова нафтонасиченість визначається до заводнення пласта за даними промислово-геофізичних досліджень або за кількістю зв'язаної води в кернах, а залишкова - за даними промислово-геофізичних досліджень у спеціальних свердловинах, які пробурені між початковим і поточним контурами нафтоносності для контролю за нафтовіддачею.

В умовах режиму розчиненого газу, використовуючи метод матеріального балансу для визначення геологічних запасів нафти, можна розрахувати поточний і кінцевий коефіцієнти нафтовіддачі при мінімальній інформації, що включає середній газовий фактор за період розробки, розчинність газу в нафті, а також об'ємні коефіцієнти пластової нафти і газу.