СТИСНЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

ЗАБІЙ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Виникає внаслідок удару тупим предметом або падіння на груди. Хворі скаржаться на локальний біль у ділянці забою, який посилюється при вдиху, спостерігається набряк, інколи утворюється гематома.

Лікування

Знеболювання (анальгетики)

За наявності гематоми – пункція, відсмоктування крові з подальшим накладанням стисної пов’язки.

Виникає при затисканні між твердими поверхнями. Нерідко при цьому виникають переломи ребер, ушкодження органів грудної порожнини, а при тривалому інтенсивному стисненні – травматична асфіксія.

Травматична асфіксія характеризується:

- тяжким станом хворих,

- задишкою,

- слабким пульсом,

- у тяжких випадках спостерігаються втрата свідомості і зупинення серця.

Шкіра голови, шиї і грудної клітки вище сосків набуває яскраво-червоного кольору з множинними фіолетовими і фіолетово-чорними дрібними крововиливами. Крововиливи спостерігаються також на слизовій оболонці рота, трахеї, в кон’юнктиві і сітківці очей, у внутрішньому вусі і на барабанній перетинці. Через це виникають порушення слуху, зору і мови.

Лікування

1. Постраждалого витягають.

2. Уводять протишокові засоби.

3. Уводять серцеві глікозиди і анальгетики.

4. Проводять кисневі інгаляції.

5. Роблять ваго симпатичну блокаду.

У тяжких випадках проводять реанімаційні заходи.

 



V. Контрольні запитання:

1. Яку патологію оцінюють при огляді грудної клітки?........................................................

………………………………………………………………………………………………….……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

2. Яку патологію можна вияснити за допомогою пальпації?...............................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

………………………………………………………………………………………………….

3.Що оцінюють під час перкусії?............................................................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

4. Під час аускультації виясняють?.........................................................................................

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.

1. Для торпедної фази шоку характерні:

а) зниження Ат

б) ціаноз обличчя

в) похолодання кінцівок

г) слабкий пульс

д) поверхеве дихання

 

2. Шоковий індекс Альговера – це співвідношення

а) систолічного та діастолічного тиску

б) діастолічного та систолічного тиску

в) частоти пульсу та частоти дихання

г) частоти дихання та частоти пульсу

д) частоти пульсу та систолічного тиску

 

3. Симптом травматичної асфіксії виникає при

а) кровотечі зі судин грудної клітки

б) стисненні грудної клітки

в) гіпоксії органів грудної клітки

г) тривалому стисненні кінцівок

д) забої нирок

 

4. Чого не буває при зовнішньому ізольованому проникному поранені грудної клітки?

а) гемоперитонему

б) гемоторакс

в) гемоперикарду

г) зовнішнього відкритого пневмотораксу

д) зовнішнього напруження пневмотораксу

 

5. Що є характерним для зовнішнього клапанного пневмотораксу?

а) емфізема м’яких тканин ділянки рани

б) балотування середостіння

в) стиснення брижі кишок

г) зміщення середостіння у бік легені, що спалася

д) зміщення середостіння в протилежний бік

 

VII. Ситуаційні завдання:

Задача 1. До сімейної медсестри звернувся пацієнт з скаргами на біль у ділянці середньої третини лівої ключиці, який виник у наслідок падіння.

Об’єктивно: стан задовільний, шкіра у ділянці травми не ушкоджена, деформація відсутня. При пальпації визначається локальна болісність і кісткова крепітація.

Що з постраждалим?................................................................................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

 

Задача 2. При огляді постраждалого 38 років з ножовим пораненням грудної клітки ви виявили, що рана «дихає» чути «свист», в момент вдиху повітря виходить із рани, при видиху заходить в плевральну порожнину. Яке ускладнення виникло у пацієнта?

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

VІII. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 255, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії», с. 278-292

 

 


Тема: №7 «Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.»

І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з анатомії та фізіології, сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про запальні захворювання грудної залози.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з видами маститу, проводити діагностику та лікування.

 

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1. Гострий лактаційний мастит. Причини. Умови виникнення.

2. Гострий гнійний мастит. Причини. Діагностика.

 

Вміти:

1 Проводити пальпацію грудної залози.

2. Проводити перев’язку гнійної рани.

3. Накладати пов’язку на грудну залозу.

 

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

Мастит– це запалення грудної залози. Мастит частіше виникає у матерів, які годують дітей грудьми, у перші дні і місяці (до 4міс) лактаційного періоду:

Етіологія

Причинами маститу вважають:

- травматизацію сосків (тріщини, виразки),

- застій молока (лактостаз),

- потрапляння інфекції через епідермальний шар,

- недотримання правил гігієни.

Інфекція поширюється в грудній залозі по грудним протокам, лімфатичним і кровоносним судинам. Основними збудниками захворювання є стафілокок (80%), стрептокок (15%) і мікробні асоціації.

Класифікація

І. Залежно від поширення і локалізації запального процесу.

1. Дифузний – уражується вся грудна залоза (пан мастит).

2. Обмежений:

- субареолярний – розташований під грудним кружальцем соска,

- інтрамамарний – у тканині залози,

- у грудних протоках,

- ретромамарний – між задньою поверхнею залози і фасцією великого грудного м’яза.

ІІ. За патоморфологічними змінами.

1. Серозна форма (початкова).

2. Інфільтративна.

3. Абсцедувальна.

4. Флегмонозна.

5. Гангренозна.

Клінічна картина

Ознаки гострого маститу залежать від фази запального інфільтрату.

Серозна форма маститу характеризується раптовим підвищенням температури тіла до 38,5-39С, болем у грудній залозі. Спостерігається її збільшення, при пальпації болючість. Контури залози збережені, шкіра над нею не змінена.

При інфільтративній формі стан хворої погіршується, температурі тіла підвищується до 39-40С, з’являється гарячка, головний біль, слабкість. Грудна залоза збільшується в об’ємі, шкіра над ділянкою інфільтрату гіпермійована. При пальпації визначається інфільтрат з нечіткими контурами. Як правило, збільшуються пахвові лімфатичні вузли.

Абсцедувальна форма маститу розвивається, коли проведене лікування не зупинило процес у фазі інфільтрації. Характерне наростання клінічних ознак і погіршення стану хворої. При пальпації в грудній залозі визначаються ділянки розм’якшення і флуктуації.

Флегмонозна форма характеризується різким погіршенням стану хворої: виникає гарячка, шкірні покриви бліді, грудна залоза збільшена в об’ємі, шкіра над нею гіперемована, блискуча, з розширеною венозною сіткою, сосок втягнутий, при пальпації визначаються набряклість, біль. Процес охоплює всю або більшу частину залози.

Гангренозна форма розвивається у хворих, які тривалий час не звертались за медичною допомогою, або внаслідок тромбозу судин грудної залози. Стан хворих тяжкий, температура тіла підвищується до 40-41С, грудна залоза різко збільшена, шкіра над нею набрякла, покрита пухирями, заповненими геморагічний вмістом, місцями некротизована. При всіх формах гострого маститу в крові виявляється виражений лейкоцитоз із зрушенням формули вліво, у сечі з’являється білок. При неадекватному лікуванні гострий процес у грудній залозі може перейти в хронічний мастит.

Лікування

На початковій стадії гострого маститу проводять консервативне лікування:

- на уражену ділянку залозу накладають підтримувальну пов’язку,

- сосок залишають відкритим для систематичного відсмоктування молока спеціальним відсмоктувачем,

- обмежують споживання рідини,

- призначають антибіотики широкого спектра дії, сульфаніламідні препарати,

- місцево УВЧ, УФО після відсмоктування молока,

- інфузійна і детоксикацій на терапія.

При появі ознак нагноєння показане хірургічне лікування – розкриття і дренування гнійної порожнини. Після звільнення порожнини від гною її промивають антисептичними розчинами і дренують.

Важливе значення у профілактиці маститів має підготовка сосків, запобігання патології і інфікування грудних ходів у післяродовий період, дотримання правил особистої гігієни.


 

V. Контрольні запитання:

1. Що таке мастит?..................................................................................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

2. Назвіть види маститу............................................................................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

3.Учому полягає консервативне лікування маститу?............................................................

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

4. Назвіть причини маститу.....................................................................................................

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.

1. Що є характерним для зовнішнього відкритого пневмотораксу

а) зміщення середостіння у бік ушкодження

б) зміщення середостіння в протилежний бік

в) дихання країв рани

г) гематома за очеревинного простору

д) анізокорія

 

2. Перша допомога при зовнішньому клапанному пневмотораксі

а) штучна вентиляція легень

б) оклюзій на пов’язка з одномоментним відсмоктування повітря

в) оклюзій на пов’язка з накладанням постійного дренажу

г) проведення іммобілізація

д) міжреброва новокаїнова блокада

 

3. Наявність крові в плевральній порожнині – це ознака:

а) гемотораксу

б) гідротораксу

в) піотораксу

г) пневмотораксу

д) «мовчання» легень

 

VІI. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 263-264, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії», с. 278-292


Тема: №8 «Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.»

І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з анатомії та фізіології, сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про доброякісні та злоякісні пухлини грудної залози.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з характеристикою доброякісних та злоякісних пухлин грудної залози. Класифікацією. Медсестринською діагностикою та принципами лікування.

 

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1.Доброякісні пухлини грудної залози .Клінічні ознаки. Методи лікування.

2.Злоякісні пухлини грудної залози. Клінічні ознаки. Методи лікування.

3.Профілактичні заходи для своєчасного виявлення хворих.

 

Вміти:

1.Діагностувати доброякісні пухлини грудної залози.

2.Діагностувати злоякісні пухлини грудної залози.

3.Накладати пов’язку на грудну залозу.

 

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки: