РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Важливу роль у розвитку пухлини відіграє іонізаційне випромінювання, вона також розвивається на тлі вузлуватого зоба, у тому числі ендемічного.
Швидкий ріст пухлинного вузла супроводжується збільшенням його щільності і зміною контурів, появою гористості і зменшенням рухомості.
Розрізняють 4 стадії раку:
І стадія – пухлина не проростає капсулу,
ІІ стадія – пухлина одиночна або множинна, проростає капсулу, має реґіонарні метастази на боці ураження,
ІІІ стадія – пухлина проростає капсулу, зрощена з прилеглими тканинами і тисне на сусідні органи, метастази в лімфатичних вузлах,
ІV стадія – пухлина проростає в прилеглі органи і тканини, щитоподібна залоза не зміщується, окремі метастази.
Клінічна картина
За найбільш ранні симптоми раку щитоподібної залози слід вважати відчуття стискання і болісності в ділянці зоба. Далі можлива зміна звучності голосу і поява хрипкості. При поширенні на сусідні органи і тканини рак стискає їх, зумовлюючи явище асфіксії, порушення ковтання, парез голових зв’язок.
Лікування
Хірургічне лікування комбінують з променевою терапією і хіміотерапією. Після хірургічної операції протягом усього життя хворий повинен приймати стероїдні гормони.
V. Контрольні запитання:
1. Що таке лімфогранульоматоз?..........................................................................................
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
2. Які клінічні прояви раку гортані?........................................................................................
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
3.Назвіть стадії росту раку щитоподібної залози?...............................................................
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
4. Як по іншому називають лімфогранульоматоз?.................................................................
………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………….…………………………………………………………………………………………………
VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.
1. К Вам обратился больной с жалобами на резкую боль в задней поверхности шеи, ограничение движений головы. При осмотре: задняя поверхность шеи отечна , синюшно-багрового цвета, в центре гиперемии определяется плотный, резко болезненный инфильтрат с множеством гнойных очагов. Какую фиксирующую повязку накладывают на заднюю поверхность шеи?
а) циркулярную
в) пращевидную
с) восьмиобразную
д) черепашью (сходящуюся)
е) Т-образную
2. К Вам обратилась больная 45 лет с жалобами на общую слабость, быстрая утомляемость, исхудание, сердцебиение, по вечерам сильную потливость, раздражительность. Без причин плачет. При осмотре отмечается гневное выражение взгляда, блестящие выпученные глаза. Ps – 150 в 1 мин, аритмичный АД – 170/70 мм.рт.ст. На передней поверхности шеи пальпируется диффузное двухстороннее увеличение щитовидной железы. Тактика медсестры?
а) направить больную к эндокринологу
в) назначить безсолевую диету
с) направить больную к хирургу
д) назначит препараты йода
е) направить больную к онкологу
3. Ви оглядаєте хворого з карбункулом шиї. Яке ускладнення найчастіше зустрічається при даній патології?
а) лімфаденіт
в) газова гангрена
с) кровотеча
е) правець
д) сепсис
4. Чоловік 40 р., скаржиться на сильний постійний кашель, інтенсивний колючий біль в горлі, котрий виник під час прийняття їжі та підсилюється при ковтанні. Вживав смажену рибу. Що повинна зробити медична сестра?
A порадити багато пити
B порадити багато їсти
C спробувати видалити кістку
D направити до ЛОРа
E ввести анальгетики
5. До медсестри оглядового кабінету звернувся пацієнт К. 60 років з проханням виміряти АТ. Під час бесіди з пацієнтом медсестра виявила у нього загальну слабкість, зниження апетиту, значну втрату ваги, біль при ковтані твердої їжі. Медсестра запідозріла пухлину стравоходу. Яка її тактика?
A направити до лікаря
B дати пораду, щодо харчування
C сказати про підозру пацієнту
D не звернути увагу
E повідомити рідних
VІІ. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 245-248 О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії», с. 278-292, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії», с. 278-292
Тема: №5 «Догляд за хворими з захворюваннями та ушкодженнями шиї»
І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з анатомії та фізіології, сестринської справи, медсестринства у внутрішніх хворобах студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про зоб його види , скарги пацієнта, діагностику та принципи лікування.
ІІ. Мета самостійної роботи:
Ознайомитись з поняттям про зоб , видами зобу , методами обстеження, принципами лікування.
ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:
Знати:
1.Зоб дифузний. Скарги пацієнта. Діагностика. Лікування.
2.Зоб вузловий .Чинники. Діагностика. Лікування.
3.Зоб токсичний (базедова хвороба). Діагностика. Лікування.
Вміти:
1.Проводити обстеження пацієнта.
2.Проводити мед сестринську діагностику.
3.Доглядати за пацієнтом.
ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:
Зобом називають обмежене або дифузне збільшення щитоподібної залози, не пов’язане із запальними процесами або новоутвореннями.
Класифікація
1. За формою:
- спорадичний зоб – поширений серед невеликої частини населення, його розвиток пов’язаний з порушенням функції нервової системи, гіпофіза, статевих залоз тощо,
- ендемічний зоб – зустрічається серед значної частини населення в певних географічних районах, причинами хвороби є нестача йоду в природі або порушення засвоюваності його організмом, інфекційно-токсичний чинник, надлишок кальцію в харчових продуктах і воді.
2. За ступенем збільшення щитоподібної залози:
- 1-й ступінь – палькується збільшений перешийок залози і частково бічні частки,
- 2-й ступінь – залоза помітна при ковтанні, добре пальпується,
- 3-й ступінь – товста шия (збільшення залоза добре помітна при огляді),
- 4-й ступінь – виражений зоб, різко змінена конфігурація шиї,
- 5-й ступінь – зоб великих розмірів.
За функціональним станом:
- еутироїдний (простий) – функція залози не порушена, і хворий зазвичай не має скарг,
- гіпертироїдний – функція залози підвищена, спостерігається тиреотоксикоз, хворі скаржаться на дратівливість, прискорене серцебиття, схуднення, швидку стомлюваність, дослідження виявляють підвищену нервову збудливість, витрішкуватість, тахікардію і підвищення основного обміну,
- гипотироїдний – функція залози знижена, хворий млявий, повільний, шкіра суха, обличчя одутле й бліде, пульс сповільнений, основний обмін знижений. Розрізняють також дифузний, вузловий і змішаний зоб.
Лікування
І. Консервативне – проводиться при дифузних формах простого зобу 3-5-го ступеня, призначають йодонат калію.
ІІ. Оперативне – резекція щитоподібної залози проводиться в таких випадках:
- при вузловій формі, за наявності тиреотоксикозу або відсутності ефекту від консервативного лікування протягом 6міс,
- зоб 3-5-го ступеня, що механічно стикає органи шиї,
- при підозрі на злоякісне переродження.
V. Контрольні запитання:
1. Дайте визначення зоба........................................................................................................
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
2. Які види зобу розрізняють?.................................................................................................
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
3.Назвіть ступені зобу?............................................................................................................
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
VІ. Тести:Обведіть правильну відповідь.
1. Хвора 38-ми років оперована вранці з приводу вузлового зоба. Чергова медична сестра увечері звернула увагу, що пов'язка на шиї рясно просякла кров'ю. Назвіть приоритетні дії медичної сестри:
а) викликати лікаря
в) здійснити перев'язку, покласти міхур з льодом на рану
с) здійснити перев'язку, виміряти АТ, пульс
д) здійснити перев'язку та викликати лаборанта
е) покласти на рану міхур з льодом та викликати лікаря
2. У пацієнта 30-ти років на задній поверхні шиї утворився інфільтрат, який піднімається над поверхнею шкіри. Шкіра в цьому місці має багряно-синій колір. Множинні гнійники об'єднуються в єдиний гнійно-некротичний конгломерат. Що з перерахованого являється першочерговим в даному випадку?
а) застосування антибіотиків широкого спектра дії
в) оперативне лікування
с) УФ-опромінювання
д) сульфаніламідні препарати
е) накладання пов’язки з мазями
3. У пацієнта Д. 60 років повторна кровотеча з розширених вен стравоходу. Медсестра викликала лікаря, поклала міхур з льодом на епігастральну ділянку. Що вона повинна підготувати лікареві для зупинки кровотечі?
а) кровоспинний затискач
в) фіброгастродуоденоскоп
с) зонд Блекмора
д) венозний джгут
е) лігатурну голку
4. Пацієнт 25 років поступив в хірургічне відділення зі скаргами на нездужання, підвищення температури тіла до 38,50С , озноб. При огляді: на задній поверхні шиї інфільтрат багряно-червоного кольору з кількома отворами, через які виділяється зеленувато-сірого кольору гній. З чим пов'язані проблеми пацієнта?
а) абсцес
в) фурункул
с) фурункульоз
д) бешиха
е) карбункул
5. В області потилиці і задньої поверхні шиї перев’язувальний матеріал закріплюється пов’язкою:
а) колосовидною
в) поворотною
с) восьмиподібною
д) черепашою
е) повзучою
VІI. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 248, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії»
Тема: №6 « Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.»
І. Методичне обґрунтування:на основі набутих знань з сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про основні методи обстеження грудної клітки та її органів.
ІІ. Мета самостійної роботи:
Ознайомитись з видами медсестринського обстеження грудної клітки та її органів.
ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:
Знати:
1.Виясняти скарги пацієнта.
2.Проводити спілкування з пацієнтом та його оточуючими.
3.Знати основні інструментальні методи.
4.Оперативна корекція природжених і набутих вад серця.
Вміти:
1 Проводити пальпацію грудної клітки.
2. Проводити перкусію грудної клітки.
3. Проводити аускультацію органів грудної клітки.
ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:
Обстеження грудної клітки починають з її огляду. При переломі ребер або плевриті виявляють відшарування однієї з половини грудної клітки під час дихання.
Пальпація дає змогу виявити патологічну рухомість відламків ребер. Під час перкусії оцінюють стан легеневої тканини, при цьому в плевральній порожнині може бути повітря або рідина. Під час аускультації визначають характер дихання, дихальні шуми/хрипи, шум тертя плеври, серцеві тони і шуми.
Основні інструментальні методи дослідження:
1. Рентгенологічні:
- рентгеноскопія,
- рентгенографія,
- комп’ютерна томографія,
- бронхоскопія.
2. Медіастиноскопія, торакоскопія.
3. Пункція плевральної порожнини.
4. УЗД.
5. Біопсія (ендобронхіальна, аспіраційна).