Профілактика подолання конфліктів між подружжям
Правила людського спільного проживання, власне, досить прості. Можна перевірити себе, наприклад, на вміння стримуватись, яким володіє кожна людина, інакше були б неможливими, скажімо, службові відносини. Ми стримуємося, коли спілкуємось з керівництвом, колегами, але чомусь цього не робимо з чоловіком (дружиною).
Спробуємо подивитися на себе збоку під час сварки: роздратовані, ніби не чуємо власних слів, емоції вирують, ситуація майже виходить з-під контролю. Проте, коли сварку перериває телефонний дзвінок (подруга, приятель), говоримо спокійно, у голосі з'являються навіть воркітливі нотки. Можна, якщо треба, але чомусь цього відчуття «треба» не виникає, коли йдеться про збереження найважливішого в житті. Що маємо - не зберігаємо, утративши -плачемо... Так, може краще навчитися берегти?
Нехай спочатку мистецтвом стримуватись опанує хоча б один із подружжя. Усім відома сила прикладу. Якщо і раз, і другий, і десятий ви знаходите достойний вихід із сутички, не дозволяючи собі необережного слова, навіть погляду - нічого, що могло б перерости на сварку, - це урок тому, хто поряд. Тільки своїм прикладом, по- < ведінкою, готовністю визнати провину, а потім спокутувати її, можна поступово привчити партнера до аналогічної поведінки. Зовсім не принизливо попросити пробачення в того, перед ким завинив, нехай навіть провина незначна. Це найкращий вихід зі сварки, якщо вже вона сталася. І хіба великодушність, готовність простити не варті найдорожчої ціни?
Необхідно вчитися мистецтву спільного життя, оскільки сварки спалюють вщент те, що колись було сім'єю, домом. Для цього необхідно оволодіти найважливішими сферами, якими є організація сімейного життя і вміння спілкуватися.
Чеський психолог М. Плзак пропонує організовувати сімейне життя таким чином:
1.Ведення домашнього господарства й бюджету. Дружина приймає рішення з усіх питань, пов'язаних із домашнім господарством, сама розпоряджається грошима «на кожен день». Зате чоловік розподіляє заощадження на придбання великих речей, поїздку у відпустку тощо. Необхідно також визначити обов'язки чоловіка по господарству. Крім цих обов'язків, дружина не повинна давати йому додаткових доручень.
2. Виховання дітей. Оптимальний варіант, коли дружина визна
чає, які обов'язки покласти на дітей, а чоловік слідкує за занят
тями, особливо пов'язаними з індивідуальними схильностями.
3. Проведення відпочинку. У вільний час подружжю краще вес
ти так зване «відкрите життя»: кожен має право хоч би один
день на тиждень робити все, що заманеться. При цьому ба
жано бути поряд, проте без активного спілкування (напри
клад, чоловік дивиться телевізор, а дружина читає). Необ
хідно відпочити одне від одного.
Якщо в сім'ї немає хорошої організації, то навіть дуже сильне дошлюбне кохання може згаснути на початку сімейного життя. Кохання не витримує конкуренції з емоціями, викликаними невла-штованим шлюбом. Ось чому організація окремих сфер сімейного життя залежить насамперед від уміння, знань подружжя. Коли спільне життя дезорганізоване, навіть виховані, культурні люди поводять себе у конфліктних ситуаціях неналежним чином.
Уміння спілкуватися - найважливіший момент подружніх стосунків, оскільки комунікативна культура в сім'ї проходить найбільше випробування.
Правильне спілкування охоплює оперативний діалог (коли швидко щось треба вирішити), подружню розмову (коли необхідно вирішити другорядні питання, наприклад, піти в кіно, візит до родичів) і подружню бесіду (просто - спілкування; предметом такої бесіди є погляди подружжя, їхні бажання, плани на майбутнє тощо). Щоб кожна із цих сфер спілкування мала для сім'ї користь, необхідно дотримуватись певних принципів. Так, оперативний діалог вимагає розподілу авторитету або сфери впливу. Власне, йдеться не про те, як будуть вирішуватись якісь питання, а про те, хто їх буде вирішувати - чоловік чи дружина.
М. Плзак наголошує, що розподіл ролей корисний завжди, у тому числі і в разі вирішення другорядних питань. Наприклад, чекаєте на візит родичів, а стосунки з ними одного з подружжя далеко не ідеальні. У такому випадку краще заздалегідь домовитись, хто візьме на себе нелегку роль ведучого.
Також слід пам'ятати: навіть в ідеальному шлюбі жоден з подружжя не може висунути якусь пропозицію абсолютно нейтрально. Тому не слід для годиться демонструвати об'єктивність, намагаючись довести, що ваша пропозиція спрямована на благо сім'ї. | Набагато краще висловлювати не пропозиції, а побажання. Наприклад, замість фрази: «Я хочу, щоб ми сьогодні пішли до моїх батьків» бажано сказати: «Було б добре, якби ми сьогодні пішли до моїх батьків».
Дуже ефективна справедлива винагорода за вміння поступитися: «Прошу тебе, поступись мені. Сьогодні ми підемо, куди я хочу, проте завтра ти можеш...». Ця аргументація безперечно краща, ніж така: «Ми обов'язково повинні піти до моїх батьків, оскільки мама стара й слабка, а в саду треба скопати грядки» [36].
Розроблено багато рекомендацій з нормалізації відносин між чоловіком і дружиною, більшість із яких має такий зміст:
1. Не прагніть у подружньому спілкуванні домінувати. Бага
то людей вважає, що можуть не тільки вказати партнеру на
помилку, але й покарати його за це, не розуміючи, що спо
чатку слід визначити, що є і що не є помилкою. До речі,
повчати в сучасній сім'ї жоден із подружжя не має права. Як
правило, у молоді немає навичок рівноправного, партнерсь
кого спілкування, оскільки виховувались у послуху бать
кам. Беручи шлюб, вони, природно, намагаються грати одну
з добре відомих їм ролей — або того, хто повчає, або того, хто
підкоряється. Спроби нав,'язати своє главенство в сімейних
стосунках справедливо сприймаються як агресивні й одер
жують різку відсіч.
2. Не виявляйте неповагу до партнера. Дорікання та звину
вачення, скарги, спалахи злості не сприяють позитивному
результату. Важче відмовитись від дорікань - як правило,
партнер, який відчуває себе скривдженим, готовий перекла-•!
сти провину на іншого. Зрозуміло, той починає виправдову
ватися, шукати аргументи, спростовуючи докори. Так роз;
починається сварка. Ураховуючи емоційний характер та
ких ситуацій, краще відповідати на докори фразами, які ніби
й не змістовні, але корисні для тієї сторони, яка звинувачує
(наприклад: «Ти змусив мене так довго чекати!» — «Вибач,
це ж трапилось уперше...»).
Також слід пам'ятати, що він (вона) найближча для вас людина, батько (мати) ваших дітей. У колишніх російських інтелігентних сім'ях існував звичай - під час суперечок, конфліктів подружжя переходило від родинного «ти» до холодно-офіційного «ви». Це «ви» зберігало почуття власної гідності і не принижувало гідності іншої людини, а також дозволяло швидко повернутися до нормальних стосунків.
З.Не прагніть до перемоги в конфлікті, оскільки ваша перемога - це поразка коханої вами людини. Набагато ціннішим для сім'ї буде зміна мети в конфлікті - не доводити свою правоту, а обмірковувати об'єктивно, через що виникла суперечка. Краще сісти за «круглий стіл переговорів» і розставити всі крапки над «і».
4.Намагайтеся не пам'ятати про суперечку. Спеціалісти стверджують, чим швидше забувається погане, тим щасливіша сім'я. Найнебезпечнішим для сім'ї, ЇЇ благополуччя є накопичення образ, «гріхів», помилок тощо. По-перше, вони засмічують душу, витискають усе добре, що там було. По-друге, вони змушують чоловіка (дружину) колекціонувати промахи, від яких ніхто не застрахований, а потім при-нагідно боляче ранити кохану людину докорами.
5. Не робіть зауважень одне одному в присутності інших (дітей, знайомих, гостей тощо). Це принижує гідність людини, боляче б'є по самолюбству.
6.Не перебільшуйте власні здібності й досягнення, не вад-жайте себе завжди й у всьому правим.
1 .Більше довіряйте одне одному, ревнощі зводьте до мінімуму. Загалом, у сімейному житті іноді краще не знати правду, ніж будь-що намагатися встановити істину.
8. Будьте уважними, умійте слухати і чути партнера.
9. Не попускайте себе, піклуйтеся про свою фізичну приваб
ливість, працюйте над своїми недоліками.
10. Ніколи не узагальнюйте навіть явні недоліки партнера;
учіться його розуміти, прощати й поступатися.
11. Говоріть тільки про конкретну поведінку в конкретній
ситуації.
12. Ставтеся до захоплень партнера з інтересом і повагою.
13. Намагайтеся знаходити час для того, щоб хоча б іноді від
почити один від одного - це допоможе зняти емоційно-пси-
хологіЧну перенасиченість спілкуванням [40] .
Крім загальних рекомендацій, психологи пропонують правила «техніки сімейної безпеки», щоб захистити сімейний шлюб від руйнівної дії сварок.
Боротьба із синдромом сімейної сварки вимагає рішучого по до лання деяких глибоко вкорінених звичок і переконань. Наші близькі не можуть бути точно такими, якими ми б хотіли їх бачити. Ми не маємо права навіть очікувати цього від них, а не те що вимагати. Пам'ятайте: людина важливіша.за предмети - жоднії річ не варта великого скандалу.
Що робити, коли все ж таки сім'ї погрожує чергова сварка?
1. Коли хтось намагається втягнути вас у сварку, розпочинайте1
свої репліки з «ти», а не з «я». «Ти, звісно, образився, що .я
не випрала тобі сорочку...», а не «Я зовсім не зобов'язана цг
робити!».
2. Якщо ви зрозуміли, що шанси на перемогу в суперечці незначні,
вийдіть з кімнати; дозвольте собі й іншим «дозріти» на самоті.
Іноді саме це може погасити сварку в самому зародку.
3. Відкладіть «дискусію», поки не заспокоїтесь. Якщо є претензії
до когось із членів сім'ї, поговоріть з ним, коли охолонете. Не
створюйте ситуацію, яка змусить його захищатись від несподі -
ваної різкої атаки з вашого боку.
4. Якщо партнер спеціально «зачіпає», не дайте йому спровокува
ти себе. Коли в суботу після обіду чоловік лягає на диван з газе
тою і заявляє, що йому розхотілось йти на цей фільм, скажіть
спокійно: «А я все-таки хочу обов'язково його подивитись». І
йдіть самі. Декілька таких випадків - і чоловік змінить свою
поведінку.
5. Намагайтеся зупинити спалах гніву - порахуйте до 60, перш
ніж почнете говорити.
6. Практично всі сварки в сім'ї відбуваються через те, що ми забу
ваємо про необхідність розуміти й любити людей такими, яки
ми вони є. Відмовтесь від очікувань, що кохана людина стане
точно такою, якою ви хотіли б її бачити, - цього вимагає кохан
ня [8].
Фахівці, щоб запобігти конфлікту, пропонують:
Бажані вислови
Ти в мене найрозумніший...
Ти в мене найкрасивіша...
Я нікому так не вірю, як тобі...
У мене немає нікого, ближчого за тебе...
Порадь мені, ти так добре розбираєшся в ...
Я б ніколи не змогла (зміг) зробити це так добре, як ти.
Як я тобі вдячний...
Заборонені вислови
Я сто разів тобі казав, що...
Скільки разів треба повторювати...
Про що ти тільки думаєш...
Невже тобі так важко запам'ятати, що...
Невже ти не бачиш, що...
Невже тобі не зрозуміло, що...
Ти став таким (нецікавим, грубим, неуважним)...
Усі люди... (такі-то, так-то себе поводять...), а ти...
Чого ти до мене причепилася.
Ти така (такий самий), як твої батьки... [41].
Отже, тільки від самого подружжя залежить благополуччя родини.
Є повчальна притча про Ходжу Насреддина: проїжджаючи через село, він почув голосну сварку чоловіка й дружини. Сусіди пояснили: уже місяць сваряться, занедбали дітей, господарство, самі з голоду почорніли. Ходжа покликав на вулицю господаря і щось прошепотів йому на вухо. Той на знак згоди кивав головою. Потім пошепотів з господинею. І та, посміхнувшись, прийняла пораду. Ходжа поїхав, а подружжя завзято почало наводити лад у занедбаному господарстві. Що ж сказав мудрець? Обом одне й те саме: «Я знаю, - сказав він, — що ти правий. Але ти розумна людина і розумієш, що переконати дурня неможливо. Так поступись йому!» [40].