Суть та методи прогнозування.

Тема 3. Прогнозування та планування діяльності підприємства.

Этап 3.

Этап 2

Если rs=-0,78, n=16, то

+ принимается гипотеза Н1 на 1%уровне значимости

- принимается гипотеза Н1 на 5%уровне значимости

- принимается гипотеза Н0

- задача не могла иметь решения

Если rs=0,91, n=46, то

+ задача не могла иметь решения

- принимается гипотеза Н1 на 1%уровне значимости

- принимается гипотеза Н1 на 5%уровне значимости

- принимается гипотеза Н0

 

Если Σd2=32, n=10, то rs равно

+ 0,19

- 0,03

- 3,2

- 0,32

 

При вычислении коэффициента ранговой корреляции, значение разность для формулы находится между ... признаков

+ рангами значений

- самими значениями

- частотами вариант

- средними значениями

 

Если ρэ =0,66, n=21, то

+ принимается гипотеза Н1 на 1%уровне значимости

- принимается гипотеза Н0

- принимается гипотеза Н1 на 5%уровне значимости

- задача не могла иметь решения

 

Если ρэ =-0,51, n=17, то

+ принимается гипотеза Н1 на 5%уровне значимости

- принимается гипотеза Н1 на 1%уровне значимости

- принимается гипотеза Н0

- задача не могла иметь решения

 

Вычисление линейной корреляции основано на сопоставлении

+ дисперсий по признакам с совместной дисперсией

- ранговых сумм по признакам

- средних значений по признакам

- количества непересекающихся значений признаков

 

Если совместная дисперсия равна 30, дисперсия по первому признаку 100 и по второму 36, чему будет равен коэффициент линейной корреляции

+ 0,5

- 0,08

- 10

- 0,06

 

1. Суть та методи прогнозування.

2. Принципи та методи планування діяльності підприємства.

3.Структура бізнес-плану та виробничої програми

 

 

Прогноз — це науково обґрунтована гіпотеза про ймовірний стан економічної системи та відповідних показників, що характеризують цей стан у майбутньому. Процес розробки і складання прогнозу називається прогнозуванням.

Прогнозування розвитку підприємства — це наукове обґрунтування тенденцій і напрямів розвитку підприємства, можливих кількісних та якісних змін його стану в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення пріоритетних цілей. В практичній діяльності здійснюють прогнозування розвитку підприємства в цілому або окремих напрямків його діяльності.

Процес формування прогнозу охоплює такі процедури (етапи): формування інформаційної бази прогнозу; аналіз об'єкта прогнозу та вивчення зовнішнього середовища і його впливу на об'єкт прогнозування; визначення прогнозної траєкторії об'єкта; прийняття рішень на підставі прогнозної інформації; оцінка якості прогнозу.

Головне завдання прогнозу розвитку підприємства — це визначення перспектив попиту на продукцію і можливостей її реалізації, збалансування можливих обсягів виробництва продукції з наявними ресурсами, вироблення заходів щодо забезпечення виробництва матеріально-технічними і фінансовими ресурсами, визначення джерел інвестиційних ресурсів, соціальний стан трудового колективу і вирішення соціальних завдань.

Методи прогнозування поділяються на дві великі групи: фактографічні та евристичні.

Фактографічні методи прогнозування передбачають використання фактичних показників, які характеризують динаміку економічної діяльності підприємства за певний період. У цій групі важливими є методи екстраполяції та кореляційно-регресійний аналіз.

Сутність методу екстраполяції полягає в поширенні закономірностей, які визначали розвиток підприємства в минулому, на його майбутнє. В основу методів екстраполяції покладаються статистичні спостереження за динамікою певного показника, визначення тенденції його розвитку і перенесення цієї тенденції на майбутній період.

Прогнозування на основі кореляційно-регресійного аналізу передбачає побудову економіко-математичної моделі у вигляді рівняння регресії (рівняння кореляційного зв'язку), що виражає статистичну залежність результативного показника діяльності підприємства від факторного (парна кореляція) або від кількох змінних факторних показників (множинна кореляція). Рівень прогнозованого показника визначається способом підстановки в таке рівняння кількісного значення відповідних ознак-факторів.

Евристичні методи прогнозування базуються на залученні експертів для визначення тенденцій розвитку об'єкта на основі теоретичних досліджень, власного досвіду та ерудиції. Розрізняють одноразове індивідуальне опитування шляхом анкетування, однократне колективне опитування («мозковий штурм»), індивідуальне багатократне опитування (дельфійський метод), колективне багатократне опитування у формі дискусії.