Капітальні вкладення підприємства. Джерела фінансування капітальних вкладень, їх склад , структура та основні ресурси фінансування

ОВпрос = ПВф + ПВм

де ПВф та ПВмпервісна відновлювальна вартість основних фондів , що вибувають у зв’язку з фізичним та моральним зносом відповідно. Просте відтворення основних фондів може здійснюватись в наступних формах:

· Поточного ремонту ;

· Капітального ремонту;

· Заміни застарілого обладнання у обсягах сум накопиченої амортизації.

2) Розширене відтворенняпри якому споживча вартість та кількість основних фондів підприємства зростає. Тобто здійснюється кількісне та якісне зростання діючих та створення нових основних фондів за умов більш високого рівня розвитку виробничих сил. Цей вид відтворення здійснюється не тільки за рахунок амортизаційного фонду, але й за рахунок інших фінансових джерел. Необхідний обсяг оновлення основних фондів в процесі розширеного відтворення ( ОВрозш)визначається так:

ОВрозш = ЗПоф - ФНофк + ВОФвиб_ф + ВОФвиб_м

де ЗПоф -загальна потреба в основних фондах на плановий період, ФНофк –фактична наявність основних фондів на кінець звітного періоду,ВОФвиб_ф та ВОФвиб_м - вартість основних фондів, що вибувають у плановому періоді у зв’язку з фізичним та моральним зносом відповідно. Загальна потреба підприємства в основних фондах на плановий період (ЗПоф),в свою чергу, визначається так:

ЗПоф = (ВНАк – ВНАнп)*(1+sКВч)*(1+sКВп)*(1+sОРп)

де ВНАк –вартість операційних активів, що використовуються підприємством на кінець звітного періоду;ВНАнп –вартість виробничих основних фондів, які не приймають безпосередньої участі у виробничому процесі на кінець звітного періоду; sКВч –плановий приріст коефіцієнта використання виробничих основних фондів у часі; sКВп –плановий приріст коефіцієнта використання виробничих основних фондів за потужністю; sОРп –плановий темп приросту обсягу реалізації продукції у десятиному дробі.

Основними формами розширеного відтворення основних фондів є:

· Будівництво нових виробничих об’єктів – представляє собою інвестиційну операцію, що пов’язана з будівництвом нового об’єкта із закінченим технологічним циклом.

· Реконструкція – це операція, пов’язана із суттєвим перетворенням всього виробничого процесу на основі сучасних науково-технічних досягнень.

· Оновлення окремих видів обладнання (придбання) - це операція, яка пов’язана із заміною (у зв’язку з фізичним зносом) або доповненням наявного парку обладнання окремими новими їх видами при незмінній схемі здійснення технологічного процесу.

· Модернізація – це оновлення обладнання з метою повного або часткового усунення морального зносу та підвищення техніко-економічних показників до рівня аналогічного обладнання більш сучасних конструкцій. Модернізація ефективна якщо після її проведення зростає річний обсяг виробництва, збільшується продуктивність праці та знижується собівартість продукції. Крім того, необхідно щоб при цьому збільшувався рівень прибутковості. Цей показник буде зростати у випадку, коли приріст прибутку буде вищий за збільшення вартості виробничих фондів в результаті витрат на модернізацію.

Капітальні вкладення –це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури підприємства. Вони складаються із витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, модернізацію та технічне переозброєння діючих основних фондів.

Шляхом капітальних вкладень може здійснюватись як просте, так і розширене відтворення.

До складу капітальних вкладень традиційно включають:

1.Вартість будівельно-монтажних робіт:підготовка території під забудову, саме будівництво будівель і зведення споруд, монтаж обладнання.

2.Вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного устаткування,а також інструментів, інвентарю, які включаються до складу основних фондів.

3.Витрати на проектно-пошукові роботи, вартість земельних ділянок, витрати на технічний нагляд, підготовку експлуатаційних кадрів, вартість придбаних ліцензій і патентів, інші витрати, пов’язані з підготовкою до будівництва та експлуатації об’єкта.

В залежності від класифікаційних ознак та напрямків використання капітальних вкладень розрізняють таку їх структуру:

1) Галузева – характеризує розподіл капіталовкладень по галузях та видах виробництв.

2) Територіальна – характеризує співвідношення їх розподілу по економічних районах, областях країни.

3) Технологічна – означає співвідношення між основними складовими частинами капітальних вкладень: будівельні роботи; монтаж обладнання; придбання обладнання, що потребує монтажу; придбання інструмента, інвентарю; проектно-пошукові роботи; інші витрати. Для підвищення ефективності виробництва покращення технологічної структури капіталовкладень має велике значення. Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням у складі капітальних вкладень питомої ваги витрат на придбання активної частини основних виробничих фондів. В цьому криються резерви підвищення ефективності використання капітальних вкладень.

4) Відтворювальна характеризує співвідношення довгострокових витрат на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння, тобто між формами відтворення основних фондів.

Планування капітальних вкладень на підприємстві складається з двох етапів:

1) Визначення необхідного обсягу виробничих інвестицій на плановий період.

На цей обсяг впливає велика кількість факторів, серед яких визначальне місце займає ситуація на ринку (кон’юнктура), яка може характеризуватись такими рисами:

= ринковий попит на продукцію підприємства задовольняється повністю і це не вимагає нарощування обсягів виробництва. В цьому випадку можливе здійснення тільки простого відтворення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань. Необхідний розмір капітальних вкладень в цьому випадку визначається на основі даних про потребу у новому устаткуванні, цін на нього з врахуванням вартості його монтажу.

= попит на продукцію підприємства зростає, тому існує доцільність нарощування обсягів виробництва з метою збільшення приросту прибутку. В цьому випадку можливе здійснення розширеного відтворення основних фондів у відповідних формах за попередньо розробленим проектом (бізнес-планом реальних інвестицій). Однією із складових бізнес-плану повинно бути обґрунтування загальної потреби підприємства в основних фондах на плановий період .

Для визначення необхідного обсягу капітальних вкладень в цій ситуації використовується метод прямого розрахункуна основі даних кошторису технічного переозброєння, реконструкції або розширення виробництва.

= попит на продукцію підприємства різко зменшився. В цьому випадку доцільна модернізація виробництва або організація випуску нової продукції. Розрахунок необхідного обсягу капіталовкладень проводиться аналогічно попередньому випадку, але при цьому слід враховувати, що значно збільшаться розміри капітальних витрат на маркетингові дослідження, можливу диверсифікацію виробництва.

Джерела фінансування капітальних вкладеньпідприємства-інвестора можуть формуватися за рахунок різних фінансових ресурсів, а саме:

· За рахунок власних фінансових ресурсів та внутрішньогосподарських резервів. Власні фінансові ресурси підприємства включають першопочаткові внески засновників та накопичення, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень за рахунок результатів господарської діяльності. Грошова частка внесків засновників одразу спрямовується на придбання основних фондів. Крім цього, на фінансування капітальних вкладень спрямовуються кошти амортизаційного фонду, які отримуються у складі виручки від реалізації товарної продукції, а також прибуток. На фінансування капітальних вкладень спрямовується частина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та виплат власникам підприємства. Ця частина може формуватися у вигляді фонду накопичення на підприємстві або фонду виробничого розвитку.

Якщо підприємство здійснює капітальне будівництво господарським способом (тобто будівництво ведеться самим підприємством поряд із основною виробничою діяльністю власними силами та засобами), то у таких підприємств можливе утворення специфічних джерел фінансування капітальних вкладень (так звані внутрішньогосподарські резерви) у вигляді:

а) мобілізації внутрішніх резервів в будівництві – утворюється у випадках, коли на будівництві скорочується потреба в оборотних активах на плановий період. Або за рахунок приросту стійкої кредиторської заборгованості. Сума мобілізації (М)розраховується так: