ВКАЗІВКИ ДО ЛЕКЦІЇ

ПЛАН

1. Суть робочої документації аудитора.

2. Призначення робочих документів аудитора та їх функції.

3. Поняття аудиторського звіту і його структура.

4. Види аудиторських висновків відповідної модифікації.

Ключові слова:

Робочі документи, призначення та функції робочих документів, підсумкова документація, постійне досьє, поточні файли, звіт аудитора, аудиторський висновок, модифікація аудиторських висновків.

При підготовці до заняття слід використовувати такі нормативні документи:

· МСА № 230 “Документація”;

· МСА № 700 “Аудиторський висновок про фінансову звітність”;

· МСА № 800 “Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення”;

· МСА № 4400 “Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації”;

· МСА № 4410 “Завдання з підготовки фінансової інформації”.

Аудиторський висновок за своїм об’ємом стислий документ та надається широкому колу користувачів. Його оприлюднення є свідоцтвом того, що перевірена фінансова звітність відповідає у всіх суттєвих аспектах діючому законодавству. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 “Аудиторський висновок про фінансову звітність”, МСА 800 “Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення”,

Види аудиторських висновків по результатах аудиту звітності за МСА бувають:

1) Безумовно-позитивний — коли аудитори отримали всю необхідну інформацію для перевірки фінансової звітності і ця інформація відображає реальний стан речей, а фінансова звітність складена з дотриманням бухгалтерських принципів та облікової політики і не містить в собі суперечностей щодо змісту, а також складена за встановленою формою;

Слід відмітити, що при різних обставинах стандартна форма позитивного висновку може змінюватися, тобто модифікуватися. Будь-які зміни носять назву “із застереженнями”, “із поясненнями”

2) Модифіковані висновки діляться на:

Ø Умовно позитивний (із застереженням) — коли в аудитора є непевність через обмеження в його роботі, недостатність інформації чи колинаслідки якихось ситуаційних обставин неможливо точно спрогнозувати або незгода аудитора з певними діями клієнта в галузі облікової політики (недотримання чинного законодавства, неприйняття застосування систем бухгалтерського обліку і фінансової звітності та ін.) У даному випадку аудиторський висновок буде умовно-позитивним, якщо невпевненість або незгода аудитора є не суттєвою (не фундаментальною);

Ø негативний висновок — коли непевність або незгода є фундаментальними;

Ø відмова від надання висновку оформляється документом у і разі неможливості на підставі отриманої інформації (доказів) сформулювати думку про фінансову звітність підприємства.

Структура аудиторського висновку включає наступні елементи:

1. заголовок;

2. замовник;

3. вступ;

4. масштаб перевірки;

5. висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

6. дата аудиторського висновку;

7. підпис аудиторського висновку;

8. адреса аудиторської фірми.

Події, що відбулися після дати складання фінансової звітності до дати підписання аудиторського висновку, досліджуються з метою отримання свідчень про те, що розвиток цих подій своєчасно виявлено і проаналізовано у звітності. Це підвищує впевненість аудитора щодо достовірності фінансової звітності. Приклади таких подій:

1. Матеріальні запаси, оцінити які було важко, тепер уже продані і є реально їх ціна продажу.

2. Один із покупців клієнта збанкрутував, і тепер сума дебіторської заборгованості цього покупця може бути впевнено віднесена до сумнівної та навіть безнадійної.