Форми та канали вираження громадської думки
Дослідження громадської думки.
Одним з найважливіших завдань служби зв’язків з громадськістю є вивчення громадської думки.
– Виступи на зборах, мітингах, конференціях тощо.
– Виступи в ЗМІ, звернення до державних органів, редакцій ЗМІ, громадських організацій.
– Висловлювання думок у громадських місцях, у приватних розмовах.
– Чутки та плітки, що циркулюють у суспільстві.
– Вибори в громадських організаціях, політичних партіях, державних структурах.
– Референдуми.
– Масові обговорення проблем (обговорення законопроектів, наради на підприємствах).
– Опитування громадської думки та інші спеціальні дослідження.
Аналізуючи зміст виступів, розмов, звернень, результати виборів і референдумів, працівник паблік рилейшнз може отримати достатньо інформації про стан громадської думки з того чи іншого питання. Проте найповнішу і точну картину думок у суспільстві може дати лише спеціальне дослідження.
Усі працівники Паблік рилейшнз мають можливість користуватися даними опитувань громадської думки, які проводять спеціалізовані установи: Інститут соціології НАН, Інститут стратегічних досліджень, регіональні соціологічні центри, університетські кафедри соціології, приватні установи та організації, які спеціалізуються в галузі дослідницької соціологічної діяльності тощо.
Вважається, що звернення до них доцільне, оскільки там працюють професіонали, які мають досвід і необхідні знання. Крім того, центри вивчення громадської думки, як правило, мають свою власну мережу анкетників та інтерв’юерів у різних регіонах країни та розроблені варіанти вибірок, які дозволяють репрезентативне дослідження громадської думки. І нарешті, систематично збираючи інформацію, ці організації можуть запропонувати певні матеріали для порівняльної характеристики.
Проте жоден із тих, хто працює в системі зв’язків з громадськістю, не може не розумітися на технології дослідження громадської думки. Тим більше, що збирання даних власними силами також має певні переваги. Зокрема, самостійно організовуючи дослідження, PR-спеціаліст має більше можливостей проконтролювати процес збирання даних, що іноді буває вкрай необхідним. Він може бути більше впевненим у достовірності даних. Крім того, розробляючи програму дослідження, PR-спеціаліст може краще зрозуміти проблему дослідження, своєчасно скоректувати мету та основні завдання дослідження.