Своєчасність

У випадку надмірної затримки з наданням звітної інформації вона може втратити свою доречність. Можливо, керівництву буде необхідно знайти оптимальне співвідношення між відносними перевагами своєчасного надання звітності та забезпеченням достовірної інформації. Зі своєчасним наданням інформації часто може виникати необхідність складати звіт раніше, ніж стануть відомі всі аспекти операції або іншої події, що може поставити під загрозу достовірність інформації. І навпаки, якщо затримати звітність до моменту, коли будуть відомі всі аспекти, інформація може бути абсолютно достовірною, але малокорисною для користувачів, які мали прийняти рішення раніше. Для досягнення оптимального співвідношення між доречністю та достовірністю, перш за все треба керуватися необхідністю задовольняти потреби користувачів, які приймають економічні рішення.

 

2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

 

Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності, що зумовлені соціальними, економічними та політичними чинниками. Відмінності в підходах до змісту фінансової звітності значно ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі. Тому, з метою забезпечення гармонізації фінансової звітності, 29 червня 1973 р. створено незалежну організацію приватного сектора – Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, який мав за мету досягнення єдності у принципах бухгалтерського обліку, що використовують підприємства та інші організації для складання фінансової звітності в різних країнах світу. Початковою метою КМСБО було формулювання, видання та вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку, яких слід дотримуватися при поданні фінансових звітів.

Комітет із Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) є незалежною організацією приватного сектора, яка має за мету досягнення єдності у принципах бухгалтерського обліку, що їх використовують підприємства та інші організації для складання фінансової звітності в різних країнах світу. Комітет був заснова­ний у 1973 році на підставі угоди, укладеної між професійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, Сполучених Штатів Америки, Франції та Японії. З 1983 року КМСБО об'єднує всі професійні бухгалтерські організації, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ).

Представники Ради, організації-члени, члени Консультативної групи, інші організації та окремі особи, а також працівники КМСБО заохочуються до надання пропозицій щодо розробки Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з нових тем.

У травні 2000 р. було прийнято новий статут, згідно з яким КМСБО було перейменовано на Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Відповідно до нового статуту РМСБО переслідує такі цілі:

- розробка в інтересах громадськості єдиної системи високоякісних, зрозумілих і глобальних стандартів бухгалтерського обліку, відповідно до яких у фінансовій звітності повинна розкриватися якісна, прозора та порівняна інформація;

- поширення й забезпечення суворого дотримання цих стандартів;

- забезпечення максимального зближення національних стандартів бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами, виходячи з найбільш оптимального рішення питань бухгалтерського обліку та звітності.

Належна організація роботи РМСБО забезпечує високу якість Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, які вимагають необхідної облікової практики за конкретних економічних обставин. Така організація праці, включаючи консультації з членами Консультативної групи, з організаціями-членами РМСБО, органами, що розробляють стандарти, та з іншими зацікавленими групами й особами в різних країнах світу, забезпечує також прийнятність Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для користувачів фінансових звітів і для тих, хто їх складає.

Процедура розробки Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) є наступною:

а) Рада формує Керівний комітет. Головою кожного Керівного комітету є Представник Ради. До складу Комітету, як правило, входять представники бухгалтерських організацій принаймні трьох інших країн. Керівні комітети також можуть включати представників інших організацій, які входять до Ради або Консультативної групи, чи експертів із певних питань;

б) Керівний комітет визначає та переглядає всі питання бухгалтерського обліку, пов'язані з певною темою. Керівний комітет розглядає застосування Концептуальної основи РМСБО для підготовки та надання фінансових звітів щодо визначених питань бухгалтерського обліку. Керівний комітет також вивчає регіональні та національні вимоги до бухгалтерського обліку і практику, в тому числі різні облікові підходи, які можуть бути доречними за різних обставин. Розглянувши всі необхідні питання, Керівний комітет може надати Раді Виклад мети;

в) після отримання від Ради коментарів щодо Викладу мети, якщо вони надаються, Керівний комітет, як правило, готує і публікує Проектний виклад принципів або інший документ для обговорення. Метою цього Проектного викладу є визначення основоположних облікових принципів, які формуватимуть основу для підготовки Проекту для обговорення. Комітет також описує розглянуті альтернативні рішення і причини рекомендації щодо їх прийняття або відхилення. Протягом періоду обговорення, який, як правило, триває три місяці, всі зацікавлені сторони заохочу­ються до надання коментарів. Для перегляду існуючого МСБО Рада може дати вказівку Керівному комітетові підготувати Проект для обговорення без попередньої публікації Проектного викладу принципів;

г) Керівний комітет переглядає коментарі щодо Проектного викладу принципів і узгоджує остаточний Виклад принципів, який подається Раді для ухвалення і використовується як основа для підготовки Проекту для обговорення МСБО, що пропонується. Остаточний Виклад принципів офіційно не публікується, але його можна отримати за запитом;

д) Керівний комітет готує попередній варіант Проекту для обговорення, який має бути ухвалений Радою. Після перегляду й ухвалення принаймні 2/3 членів Ради Проект для обговорення публікується. Протягом періоду обговорення, що становить мінімум один місяць, а триває, як правило, щонайменше три місяці, всі зацікавлені сторони заохочуються до надання коментарів;

е) Керівний комітет переглядає коментарі, готує проект МСБО для перегляду Радою. Після перегляду і за згодою принаймні 2/3 членів Ради стандарт публікується.

Протягом цього процесу Рада може вирішити, що питання, яке розглядається, вимагає додаткових консультацій або буде детально пророблене в разі випуску Документа для обговорення й отримання коментарів. Може виникнути необхідність у випускові кількох Проектів для обговорення перед початком розробки МСБО.

Базовий підхід і дозволений альтернативний підхід

У деяких випадках, якщо МСБО дозволяє два облікових підходи до подібних операцій та подій, один підхід визначається як базовий, а другий - як дозволений альтернативний підхід. Виклад намірів Ради 1990 року щодо зіставності фінансових звітів містить наведене нижче пояснення:

Після реорганізації в 2001 р. РМСБО перейменувало Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку у Міжнародні стандарти фінансової звітності.

Дедалі більше країн переходять на МСФЗ. Наявною є тенденція, яка полягає в тому, що МСФЗ стають обов’язковою умовою обігу цінних паперів на світових фондових ринках. Прийняття й використання МСФЗ дозволяє забезпечувати:

- зменшення ризику для кредиторів та інвесторів;

- зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів;

- поглиблення міжнародної кооперації в галузі бухгалтерського обліку;

- одночасне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників у всьому світі.

МСФЗ поділяють на:

1. загально методологічні – регулюють порядок складання форм фінансової звітності (1,17,18,7,8,10,14,15,29,30,34,35,36,37);

2. консолідації звітності – регулюють методику обліку ТНК (22, 24,31);

3. специфіковані – визначають правила ведення визначених напрямків обліку (МСБО 2, 4, 16, 38,40,11,17,23,25,28,32,39,19,26,18,20,12,33).

За економічним змістом МСФЗ класифікують:

1 група – базові стандарти обліку, розкривають основні принципи обліку, облікової політики і фінансової звітності;

2 група – стандарти, які регламентують облік операцій, що стосуються інтересів держави і підприємства (доходи, податки, державні інвестиції);

3 група – стандарти, які встановлюють правила обліку з питань, що порушують інтереси партнерів по бізнесу (облік результатів від спільної діяльності, інвестицій в інші компанії тощо);

4 група – стандарти, спрямовані на облік операцій в межах компанії: з обліку діяльності сегментів, обліку операцій при злитті компаній тощо;

5 група – стандарти, які визначають норми обліку, що стосуються інтересів роботодавців у будівництві, банківській справі, страхових компаніях тощо;

6 група – стандарти, які розглядають правила ведення облікових операцій, що виражають інтереси держави і підприємців на міжнародному рівні: облік валютних операцій, діяльності спільних підприємств.

Практичне значення МСБО полягає у:

1. інформація отримана на основі МСБО необхідна для прийняття правильних оперативних та управлінських рішень;

2. взаєморозуміння у отриманій інформації;

3. підвищенні відповідальності за достовірну інформацію;

4. розширенні самостійність підприємств при обранні методів та форм бухгалтерського обліку;

5. спрощенні роботи при розробці національних стандартів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності:

МСБО 1 "Розкриття облікової політики".

МСБО 2 "Запаси".

МСБО 4 "Облік амортизації".

МСБО 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах".

МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів".

МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці".

МСБО 9 "Витрати на дослідження та розробки".

МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу".

МСБО 11 "Будівельні контракти".

МСБО 12 "Облік податків на прибуток".

МСБО 13 "Подання поточних активів та поточних зобов'язань".

МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами".

МСБО 15 "Інформація, що відображає вплив зміни цін".

МСБО 16 "Основні засоби".

МСБО 17 "Облік оренди".

МСБО 18 "Дохід".

МСБО 19 "Витрати на пенсійне забезпечення".

МСБО 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу".

МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів".

МСБО 22 "Об'єднання компаній".

МСБО 23 "Витрати на позики".

МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін".

МСБО 25 "Облік інвестицій".

МСБО 26 "Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення".

МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства".

МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії".

МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції".

МСБО З0 "Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ".

МСБО 31 "Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах".

МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання".

МСБО 33 " Прибуток на акцію ".

МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність".

МСБО 35 "Зменшення корисності активів".

МСБО 36 "Діяльність, що припиняється".

МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи".

МСБО 38 "Нематеріальні активи".

МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка".

МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість".

МСБО 41 "Сільське господарство".

МСФЗ 1 "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності".

МСФЗ 2 "Платіж на основі акцій".

МСФЗ 3 "Об’єднання бізнесу".

МСФЗ 4 "Страхові контракти".

МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність".

 

Британо-американська система обліку.

Британо-американська система – фінансова звітність за даною моделлю розглядається як основне джерело інформації для інвесторів і кредиторів. Оскільки дана модель була сформована зусиллями таких розвинених країн, як США та Великої Британії, гадаємо, що детальний її розгляд і, можливо, застосування окремих рис доцільно впровадити у вітчизняну економіку.

Континентальна система обліку. Континентальна модель – родоначальниками даної моделі є країни континентальної Європи та Японії. Дана модель застосовується безпосередньо в Україні. Особливістю є те, що фінансова звітність компаній призначена передусім для банків та інвесторів, тобто зовнішніх користувачів інформації.