Види і показники собівартості. Собівартість продукції та принципи її формування.

Література

Участь працівників у прибутках полягає в розподіленні певної їх частини між працівниками підприємства. Таке розподілення може бути строковим або відкладеним.

Найбільш поширена система розподілу прибутку базується на визначенні «загального коефіцієнта», який розраховується як співвідношення сукупних витрат на робочу силу та обсягу продукції, що реалізується. Використовуючи цей коефіцієнт, який приймається як базовий по підприємству, і обсяг продукції, який реалізується за конкретний період, знаходять припустимі витрати на робочу силу. В подальшому ці витрати порівнюють із фактичною заробітною платою. Якщо витрати нижчі за припустимі, виплачують премію персоналу на рівні 40 - 75% від отриманої економії.

Фондом оплати праціназивають суму коштів, яка необхідна підприємству для оплати праці працівників у плановому періоді (ФОП). На підприємствах фонди оплати праці розраховуються по всіх категоріях працівників для всіх підрозділів і зводяться у річний (місячний) фонд оплати праці підприємства.

Розрахунки фонду оплати праці ґрунтуються на підставі законодавчих та інших нормативних актів, що регулюють питання оплати праці в Україні.

Основою розрахунків служить передбачена законодавством тарифна система, яка включає: тарифні сітки і ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Керівники державних підприємств, закладів і організацій самостійно вибирають форми і системи оплати праці, установлюють працівникам конкретні розміри тарифних ставок, підрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат, керуючись при цьому єдиною тарифною (29-розрядною) сіткою, а також умовами, передбаченими в колективному договорі.

Підприємства інших форм власності впроваджують власну, індивідуально розроблену модель оплати праці (при цьому використовуючи тарифні ставки й оклади єдиної тарифної сітки тільки як орієнтир).

У ринкових умовах господарювання заробітна плата працівника вже не визначається розміром якогось гарантованого фонду оплати праці, а дедалі більше залежить від кінцевих результатів і доходів від діяльності підприємства. При цьому сам працівник дедалі частіше стає більш-менш реальним співвласником підприємства і повинен одержувати винагороду не тільки за працю, а й за вкладений у підприємство капітал.

Місячний фонд заробітної плати включає у свій склад денний фонд і доплати за повні невідпрацьовані дні. Його розраховують за формулою:

ФОП_М =ФЗП_д+д_відп+д_в…+д_ін

де д_відп - виплати за чергові й додаткові відпустки, грн.; д_вн- виплати за відпустки на навчання, грн.; д_ін - інші доплати, грн.

Середньоденну заробітну плату робітників визначають діленням денного фонду заробітної плати на кількість робочих днів у році всіх робітників за формулою:

ФОПд – денний фонд зарплати робітників, грн.; Дпл – явочний фонд робочого часу одного робітника за планом

Середня заробітна плата одного робітника:

де ФЗПм – місячний фонд заробітної плати робітників, грн.

Витрати заробітної плати на одну гривню товарної продукції:

Загальний фонд заробітної плати на підприємстві визначається:

ФОП_річ =,

де Сі – сума окладу (ставок), що відповідає і-й категорії посад, грн.; п- кількість видів посад за штатним розкладом; д - сума надбавок та доплат і-й категорії персоналу, грн.

Загальний фонд заробітної плати на підприємстві визначається, як сума фондів заробітної плати всіх категорій його працівників.

1. Кодекс законів про працю від 10.12.1991 р. № 322- VІІІ, зі змінами і доповненнями.

2. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч посібник. – К.: А.С.К., 2005. – С. 26-55.

3. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2008. – C. 116 – 135.

4. Верхоглядова Н.І., Ядранський Д.М., Іваннікова Н.А. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: «Професіонал», 2008. – С. 10-45.

5. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – С. 120 - 220.

6. Горбонос Ф.В., Черевко Г.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А.О. Економіка підприємства: Підруч. – К.: Знання, 2010. – С. 190-227.

7. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б. В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.106 - 137.

8. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально – трудові відносини: Підручник. – К.: «Знання», 2007. – С.334 – 450.

9. Качан Є.П. , Дяків О.П., та ін. Економіка праці та соціально – трудові відносини: Навч. посіб.- К.: Знання, 2008.- С.149 – 167, 224 – 289.

ТЕМА 5. ВИТРАТИ І ЦІНИ НА ПРОДУКЦІЮ.

План

1. Види і показники собівартості. Собівартість продукції та принципи її формування.

2. Витрати підприємства та їх характеристика.

3. Зміст та методика обчислення кошторису виробництва.

4. Об’єкти калькулювання й калькуляційні одиниці. Обчислення основних статей калькуляції.

5. Шляхи зниження собівартості продукції в умовах ринкової економіки (сам. вивч.).

6. Поняття цін, їх види та функції.

7. Основні методи ціноутворення в умовах ринку, проблеми та шляхи вдосконалення ціноутворення в Україні.

Витрати підприємства виступають у формі собівартості продукції. Витрати підприємства поділяються на поточні і інвестиційні.