Віктимна поведінка потерпілого

За даними кримінологів, при вивчені побутових насильницьких злочинів віктимна поведінка потерпілих мала місце у 40-50% зґвалтування – 30-35%, шахрайства – 70-80% випадків.

Неправомірність поведінки потерпілого найчастіше проявляється в насильстві, образах, приниженні, що спричиняють скоєння злочину у стані афекту, при ексцесі оборони. Слід додати різновиди девіантної поведінки, притаманні певним соціальним прошаркам, наприклад молодіжним групам, які протиставляють свої цінності суспільним (алкоголізм, наркоманія, проституція). За статистичними даними, понад 40% жертв вбивства перебувають в стані сп’яніння, викликаного спільним вживанням спиртних напоїв, відомо про нелегковажну або аморальну поведінку осіб, що стали жертвою.

Проводячи віктимологічне дослідження, Л. Франк встановив про наявність між сторонами соціальних зв’язків: родинних, позашлюбних, сусідство. Серед засуджених 90,8% осіб мали з потерпілими попередні стосунки. Відповідаючи на питання вони зазначали, що поведінка потерпілих вплинула на вчинення злочину: 45% застосували насильство чи здійснили спроби його застосувати, 31% - сприяли створенню відповідної ситуації, 11% - мали необґрунтовані майнові претензії.

Поведінка потерпілого найчастіше являє суспільну небезпеку у вигляді професійного та іншого ризику, порушень правил безпеки на виробництві. Правил перестороги при користуванні джерелами підвищеної небезпеки, безпосереднього джерела наступного ексцесу оборони від його власних суспільно небезпечних, в т.ч. злочинних посягань, провокування стану сильного душевного хвилювання образами, насильством та ін. І вчинення злочину на цьому ґрунті. Інакше кажучи, злочин може бути спровокований самим потерпілим. Отже, справжньою жертву злочину може бути лише особа, поведінка якої не була віктимною, хоча таке визначення дещо суперечить чинному закону.

Так, за даними кримінологів, при вчинені зґвалтувань аморальна або легковажна поведінка потерпілих мала місце у значній частині випадків.

27% цих злочинів вчинені у квартирі обвинувачених, 10% – по місцю проживання потерпілої. У більшості випадків злочинець і жертва були попередньо знайомі між собою, а сам злочин став наслідком неправильної оцінки опору потерпілої, що належним чином не оцінювалось через попередню її поведінку.

В сучасних умовах економічних перетворень з’являються нові види злочинів: вимагательство із боку злочинних угрупувань, щодо дрібних та середніх підприємств, обман споживачів через збут низькосортної чи зовсім непридатної продукції, незаконне заволодіння житлом (старі люди, інваліди, душевно хворі, діти-сироти), викрадення людей з метою викупу. Підприємці часто потрапляють у залежність від кримінальних структур через вимушене маніпулювання статтями прибутків та видатків, укриття прибутків та від оподаткування, про що відомо злочинним авторитетам.