Страхування інвестицій.

Фондовий ринок ґрунтується на зобов’язаннях та відповідальності. Спеціальними учасниками фондового ринку є такі фінансової інститути:

§ фінансові посередники(брокери);

§ інвестиційні консультанти;

§ інвестиційні компанії;

§ інвестиційні фонди;

Згідно з наведеною структурою інвестиційних інститутів та розмежування відповідальності може виникнути, які мінімум два різновиди страхування відповідальності:

· страхування інвестора від помилкових дій інвестиційного консультанта та посередника;

· страхування інвестиційного консультанта і брокера від власних помилок і пов’язаних з цим претензій до них з боку інвестора та інших осіб.

Страхові компанії, які беруть на себе зобов’язання за цим видом страхування пропонують такі варіанти страхового покриття, тобто:

· річний дохід інвестора на рівні, що забезпечується без ризиковими вкладеннями капіталу;

· величину, яка дорівнює різниці між оголошеним розміром дивіденду і фактичним його розміром;

· ризик втрати капіталу, вкладеного у купівлю акцій, у розмірі номінальної вартості акції або фактично сплачених сум;

· втрачений прибуток у розмірі прибутку з без ризикового вкладення капіталу або фактичних витрат за попередній рік;

· дохід за 3-5 років, поки фактично отриманий дохід інвестора з цінними паперами не досягне 3,5 кратного без ризикового доходу та вкладений капітал.

Різні варіанти страхового покриття передбачають різну міру відповідальності страховика і впливають на розмір страхової премії, яка визначається як добуток страхової суми(сума на яку застрахований об’єкт) на ставку % за цим видом ризику.

Розмір ставки % залежить від:

§ виду цінного паперу;

§ номінальної вартості;

§ котирування на момент купівлі;

§ фінансового стану емітента;

§ обсягу перестрахування за даним видом ризику;

§ розмір франшизи;

Для того, щоб виробити прийнятний для страховика і для страхувальника механізм захисту інтересів учасників фондового ринку, інвестор мусить володіти методологією та методами оцінювання ризику.

Про ступінь ризиковості інвестицій у цінні папери судять за показником варіації рівня доходу, який визначається :

де - варіація рівня доходу;

- рівень доходу отриманий в період t;

- середній рівень доходу;

n- кількість періодів;

Ступінь ризику також визначається розмірністю стандартного відхилення, чим вищий цей показник, тим вищий ступінь ризику інвестицій у ці акції.

Важливим показником є також показник мінливості акцій, який визначається :

V_z=

де S- стандартне відхилення. Коефіцієнт варіації показує, яка частка загального ринку відповідає одиниці середнього доходу за даними цінними паперами. Чим менший показник, тим вигідніше інвестувати капітал у цінні папери. Якщо дохід від’ємний то і коефіцієнт від’ємний. Цей показник застосовується для рівня доходу за умови, що V_z0.

Страхування підприємницьких інвестицій являє собою угоду, за якою інвестор купує страховий поліс страховика, котрий не бере участі у даному інвестиційному проекті. У страховій справі цей вид страхування поширюється тільки на інвестиційний процес, тобто процес інвестування та освоєння засобів і не охоплює об’єктів створених у результаті підприємницьких інвестицій. До таких видів страхування належать:

1) страхування будівництва;

2) страхування на випадок зриву поставок будівельних матеріалів під час будівництва;

3) страхування кредитів, що йдуть на забезпечення інвестицій.