Структура інвестиційних ризиків.


Інвестиції-це майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності та інші види діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається певний соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність-сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави з реалізації інвестицій.

Інвестори-це суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичених та залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

До майнових та інтелектуальних цінностей відносять:

Ø грошові засоби, цінні банківські вклади, паї, акції, цінні папери;

Ø рухоме та нерухоме майно;

Ø майнові права пов’язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальної власності;

Ø сукупністю технічних, технологічних, комерційних знань оформлених у вигляді технічної документації, навичок , виробничого досвіду необхідного для організації виробництва;

Ø права користування землею, будівлями, спорудами, устаткуваннями.

Інвестиції поділяються на такі групи:

1) Споживчі;

2) Підприємницькі;

3) Фінансові;

Споживчі інвестиції безпосередньо не пов’язані з отриманням доходу. ЦЕ вкладення в предмети споживання довгострокового користування.

Підприємницькі(реальні) інвестиції-це вкладення в основний капітал підприємств, спрямований як на оновлення так і на розширення виробництва.

Фінансові(портфельні) інвестиції-це затрати грошового капіталу на купівлю активів у формі цінних паперів, як майнових та к і кредитних.

Підприємницькі та фінансові інвестиції пов’язані з отриманням доходу, тому кожен інвестор прагне певних гарантій безпеки вкладених ним засобів.

Страхові компанії інвестують свої капітали передусім у цінні папери. На ринкову вартість цінних паперів впливає ряд чинників:

§ вид цінного паперу;

§ величина доходів;

§ рівень інфляції;

§ кон’юнктура ринку;

§ фаза економічного циклу;

§ прибутковість емітента, його надійність та стабільність;

§ засоби та міра втручання держави в регулювання фондового ринку;

§ рівень ліквідності цінних паперів;

§ ступінь ризику за кожним із видів цінних паперів;

У залежності від рівня ризиковості цінні папери поділяються:

1) найризиковіші: акції з рівнем доходності 15-20%;

2) високо ризикові: звичайні акції, що швидко зростають і приносять дохід у розмірі 10-12%;
3)з помірним ризиком: цінні папери інвестиційних фондів і з незбалансованими портфелем (конвертовані акції із фіксованим дивідендом, конвертовані облігації) рівень доходу 8-10%;

4) з низьким рівнем ризику: державні облігації з доходом 4-6%.

Ризики пов’язані з купівлею-продажем цінних паперів підлягають страхуванню трьома різними шляхами:

1)за допомогою механізму страхування, властивого тій чи іншій моделі фондового ринку;

2)самострахування;

3)страхування майнових інтересів та відповідальності учасників ринку цінних паперів третьою стороною, страховою компанією, яка не є безпосереднім учасником тих страхових подій, частини ризику за які вона бере на себе.

Причинами, що зумовлюють необхідність втручання держави в механізм функціонування фондового ринку є: прагнення підтримати його ліквідність, забезпечення довіри до нього з боку інвесторів, які отримують певні гарантії у разі настання небажаних для них подій. Засоби, які забезпечують такі гарантії є: ліцензування діяльності учасників фондового ринку, регулювання порядку випуску та обігу цінних паперів, встановлення відповідальності учасників фондового ринку, встановлення державних гарантій для інвесторів та емітентів.

Хеджування-це страхування цінних паперів. Зміст його полягає у тому, що з метою зведення до мінімуму ризику втрат від зміни рівня цін на цінні папери інвестор купуючи цінні папери купує опціон на продаж, а продавець цінних паперів купує опціон на купівлю. Це вимагає додаткових втрат, але забезпечує рівень надійності.

Своєрідним способом страхування є розміщення цінних паперів через інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, солідні дилерські фірми, що забезпечують диверсифікацію.

До самострахування інвестор вдається тоді, коли немає достатньо надійних механізмів захисту йог інтересів як в межах діючої моделі фондового ринку, так і в межах діючої системи страхування інвестиційних ризиків професійними страховиками.