Структура інвестиційних ризиків.
Інвестиції-це майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності та інші види діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається певний соціальний ефект.
Інвестиційна діяльність-сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави з реалізації інвестицій.
Інвестори-це суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичених та залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.
До майнових та інтелектуальних цінностей відносять:
Ø грошові засоби, цінні банківські вклади, паї, акції, цінні папери;
Ø рухоме та нерухоме майно;
Ø майнові права пов’язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальної власності;
Ø сукупністю технічних, технологічних, комерційних знань оформлених у вигляді технічної документації, навичок , виробничого досвіду необхідного для організації виробництва;
Ø права користування землею, будівлями, спорудами, устаткуваннями.
Інвестиції поділяються на такі групи:
1) Споживчі;
2) Підприємницькі;
3) Фінансові;
Споживчі інвестиції безпосередньо не пов’язані з отриманням доходу. ЦЕ вкладення в предмети споживання довгострокового користування.
Підприємницькі(реальні) інвестиції-це вкладення в основний капітал підприємств, спрямований як на оновлення так і на розширення виробництва.
Фінансові(портфельні) інвестиції-це затрати грошового капіталу на купівлю активів у формі цінних паперів, як майнових та к і кредитних.
Підприємницькі та фінансові інвестиції пов’язані з отриманням доходу, тому кожен інвестор прагне певних гарантій безпеки вкладених ним засобів.
Страхові компанії інвестують свої капітали передусім у цінні папери. На ринкову вартість цінних паперів впливає ряд чинників:
§ вид цінного паперу;
§ величина доходів;
§ рівень інфляції;
§ кон’юнктура ринку;
§ фаза економічного циклу;
§ прибутковість емітента, його надійність та стабільність;
§ засоби та міра втручання держави в регулювання фондового ринку;
§ рівень ліквідності цінних паперів;
§ ступінь ризику за кожним із видів цінних паперів;
У залежності від рівня ризиковості цінні папери поділяються:
1) найризиковіші: акції з рівнем доходності 15-20%;
2) високо ризикові: звичайні акції, що швидко зростають і приносять дохід у розмірі 10-12%;
3)з помірним ризиком: цінні папери інвестиційних фондів і з незбалансованими портфелем (конвертовані акції із фіксованим дивідендом, конвертовані облігації) рівень доходу 8-10%;
4) з низьким рівнем ризику: державні облігації з доходом 4-6%.
Ризики пов’язані з купівлею-продажем цінних паперів підлягають страхуванню трьома різними шляхами:
1)за допомогою механізму страхування, властивого тій чи іншій моделі фондового ринку;
2)самострахування;
3)страхування майнових інтересів та відповідальності учасників ринку цінних паперів третьою стороною, страховою компанією, яка не є безпосереднім учасником тих страхових подій, частини ризику за які вона бере на себе.
Причинами, що зумовлюють необхідність втручання держави в механізм функціонування фондового ринку є: прагнення підтримати його ліквідність, забезпечення довіри до нього з боку інвесторів, які отримують певні гарантії у разі настання небажаних для них подій. Засоби, які забезпечують такі гарантії є: ліцензування діяльності учасників фондового ринку, регулювання порядку випуску та обігу цінних паперів, встановлення відповідальності учасників фондового ринку, встановлення державних гарантій для інвесторів та емітентів.
Хеджування-це страхування цінних паперів. Зміст його полягає у тому, що з метою зведення до мінімуму ризику втрат від зміни рівня цін на цінні папери інвестор купуючи цінні папери купує опціон на продаж, а продавець цінних паперів купує опціон на купівлю. Це вимагає додаткових втрат, але забезпечує рівень надійності.
Своєрідним способом страхування є розміщення цінних паперів через інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, солідні дилерські фірми, що забезпечують диверсифікацію.
До самострахування інвестор вдається тоді, коли немає достатньо надійних механізмів захисту йог інтересів як в межах діючої моделі фондового ринку, так і в межах діючої системи страхування інвестиційних ризиків професійними страховиками.