Планування аудиту, його мета, конкретизація завдань аудиту у процесі планування
Аудитор повинен спланувати свою роботу так, щоб ефективно провести аудиторську перевірку. Планування має ґрунтуватися на попередньому вивченні особливостей бізнесу клієнта.
Планування - це визначення головної стратегії і конкретних методів та термінів проведення аудиту, яке допомагає належно розподілити роботу та наглядати за нею. Необхідність та порядок планування аудиту регламентується МСА 300.
Метою планування є встановлення найважливіших напрямів аудиту, виявлення проблемних питань. Планування допоможе аудиторові належно організувати свою роботу і здійснювати нагляд за роботою асистентів, а також координувати роботу інших аудиторів та фахівців.
Основні питання, які треба розглянути при плануванні:
• мета;
• застосовувані критерії;
• процес виконання завдання та можливі джерела доказів;
• попередні судження про суттєвість та ризик;
• персонал та вимоги щодо необхідного досвіду, зокрема участь експертів.
Планування і нагляд здійснюються постійно протягом виконання завдання, і планів треба дотримуватися.
Адекватне планування аудиторської роботи сприяє забезпеченню належної уваги до головних ділянок аудиторської перевірки, визначенню проблем і виконанню роботи у стислий термін.
Обсяг планування залежить від розмірів суб'єкта господарювання, складності завдань аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора з певним суб'єктом господарювання, а також від знання його бізнесу.
При планування аудиторської перевірки складають загальний план аудиту і аудиторську програму.
Аудитор повинен розробити й документально оформити загальний план, описавши очікуваний обсяг і хід аудиторської перевірки. Загальний план має бути досить детальним, бо це інструкція для розроблення програми аудиту. Його точна форма і зміст залежатимуть від розмірів суб'єкта господарювання, складності аудиторської перевірки, а також від конкретних методик і технологій, які застосовуються аудитором.
Перелік питань, які слід урахувати під час розроблення загального плану аудиторської перевірки.
1. Знання бізнесу:
· загальні економічні фактори й умови в галузі, які впливають на бізнес суб'єкта господарювання;
· важливі характеристики суб'єкта господарювання та його бізнесу, фінансові результати й вимоги до його звітності, серед них і зміни, що відбулися після останнього аудиту;
· загальний рівень компетентності управлінського персоналу.
2. Розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю:
· облікова політика, прийнята суб'єктом господарювання, та її зміни;
· вплив нових норм бухгалтерського обліку й аудиту;
· знання систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також значення доцільних тестів контролю і процедур перевірки по суті.
3. Ризик і суттєвість:
· очікувані оцінки властивого ризику й ризику системи контролю, а також значення важливих ділянок аудиторської перевірки;
· встановлення рівнів суттєвості для цілей аудиторської перевірки; ймовірність суттєвих викривлень (з урахуванням досвіду минулих дів) або ймовірність шахрайства;
· виявлення складних ділянок бухгалтерського обліку, зокрема і пов'язаних з обліковою оцінкою.
4. Характер, час та обсяг процедур:
· ймовірність зміни обсягу роботи на конкретних ділянках аудиторської перевірки;
· вплив інформаційної технології на аудиторську перевірку;
· робота підрозділу внутрішнього аудиту та її вплив на процедури зовнішньої аудиторської перевірки.
5. Координація, керівництво, нагляд та перевірка:
· залучення інших аудиторів до перевірки філій, дочірніх підприємств і підрозділів;
· залучення експертів;
· кількість об'єктів, що перевіряються;
· вимоги до персоналу.
6. Інші аспекти:
· імовірність сумніву щодо стабільної й безперервної діяльності підприємства;
·обставини, що вимагають особливої уваги, наприклад, наявність пов'язаних сторін;
·умови завдання з аудиторської перевірки та обов'язки, зумовлені законодавством;
·характер і час надання висновку або інші форми інформування суб'єкта господарювання, передбачені завданням з аудиторської перевірки.
Види, зміст та час проведення зафіксованих у програмі аудиторських процедур повинні збігатися з показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями та контролювати їх роботу. До неї входить також перелік об'єктів аудиту за його напрямами, а також фіксується час, необхідний для кожного напряму або процедури.
У програмі аудитор оцінює ризик внутрішнього контролю та особистий ризик не виявлення істотних помилок у звітності, визначає термін проведення тестів і незалежних процедур, координує роботу всіх помічників, залучених співробітників підприємства, дає завдання іншим виконавцям аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.
Записи і висновки з кожного розділу програми фіксуються в робочій документації і є фактичним матеріалом, який використовується для підготовки й обґрунтування аудиторського висновку чи звіту.
Загальний план і програму треба переглядати у процесі аудиту по мірі потреби. Причини внесення значних змін треба документально оформити.