Поняття сутність і ознаки місцевого самоврядування

ПЛАН

1. Поняття сутність і ознаки місцевого самоврядування
2. Принципи місцевого самоврядування
3. Матеріально – фінансова основа місцевого самоврядування
4. Структура місцевого самоврядування
5. Повноваження суб’єктів місцевого самоврядування
6. Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації: взаємодія і проблеми розмежування повноважень.
7. Система гарантій місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самовря­дування є правом територіальної громади — жителів села чи добро­вільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста— самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Це ви­значення відтворене і Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

За змістом конституційного визначен­ня місцевого самоврядування найважливішим є те, що суб'єктом права прямо названа територіальна громада, тобто населення (жителі) адміністративно-територіальної одиниці. Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантованому державою праві територіальної громади, громадян та їх органів роз­в'язувати значну частину місцевих справ та управляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність та в інтересах населення. Територіальна організація самоврядування в Україні ґрунтується на поєднанні загальнодержавних та місцевих інтересів.

І сьогодні триває дискусія щодо приро­ди місцевого самоврядування: чи є воно формою децентралізації публічної (дер­жавної) влади, певної самостійності «місцевих органів», чи самоорганізацією на­селення.

Проте можна вважати, що місцеве самоврядування — це певна організаційна і функціональна самостійність вказаних органів, це самоврядування людей, які мешкають на певній території.

Місцеве самоврядування становить од­ну із засад конституційного ладу або, як зазначено в ст. 2 Європейської хартії місцевого самоврядування, - прин­цип місцевого самоврядування визнаєть­ся в національному законодавстві і, у міру можливості, в конституції .

Місцеве самоврядування можна розг­лядати як одне з прав громадянина. Такий висновок випливає зі змісту ст. 38 Консти­туції України, якою встановлено, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справа­ми, у всеукраїнському та місцевих рефе­рендумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» На сьогодні основними актами, що регулюють статус місцевого самоврядування в Україні, є Конституція України, Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р., «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» від 15.07.1997р., «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23.09.1997р., «Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області» від 05.04.2001р., «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001р., «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» від 24.06.2004р., «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002р., «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6.04. 2004 р. із відповідними змінами та ін.

Серед найважливіших ознак органів місцевого самоврядування виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії, системність структури, безпосередність та опосередкованість здійснення.

Правова автономія органів місцевого самоврядуванняозначає, що органи місцевого самоврядуван­ня наділені своїми власними повноваженнями, передбаченими Кон­ституцією і чинним законодавством України. У межах цих повнова­жень органи місцевого самоврядування мають повну свободу дій.

Організаційна автономія органів місцевого самоврядування проявляється в їх можливості самостійно визначати та будувати свою внутрішню структуру для того, щоб вона відповідала місцевим по­требам та забезпечувала ефективне управління. Діючи в межах за­кону, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами місцевого самоврядування здійс­нюється лише для забезпечення законності їх дій.

Матеріальна та фінансова автономія органів місцевого са­моврядування проявляється в їх праві володіти і розпоряджатися кош­тами і майном для здійснення своїх функцій та повноважень.

Системність структури органів місцевого са­моврядуваннявідображає той факт, що місцеве самоврядування має свою систему, що складаєть­ся з територіальної громади, сільської, селищної та міської ради, сільського, селищного та міського голови, виконавчих органів сіль­ської, селищної, міської ради, районних та обласних рад.

Безпосередність та опосередкованість місцевого самоврядування означає, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною грома­дою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядуван­ня — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи

Функціонально місцеве само­врядування це: сукупність управлін­ських повноважень, здійснюваних безпо­середньо населенням адміністративно-територіальної одиниці (муніципального утворення) або органами, які формально виокремлені з державного механізму; діяльність населення і орга­нів по управлінню місцевими справами.

Структурно (організаційно) місцеве са­моврядування — це: організація держа­вної влади «на місцях», яка передбачає самостійне вирішення питань місцевого значення населенням відповідної ад­міністративно-територіальної одиниці безпосередньо або через обрані ним формально виокремлені органи і посадових осіб; система органів, які здійснюють функції, віднесені до місце­вого самоврядування, а також форми прямого волевиявлення громадян шодо здійснення цих функцій.

І хоча явище місцевого само­врядування можна розглядати і в інших аспектах, його функціональні і структурно-організаційні харак­теристики є достатніми для того, щоб скласти достатньо по­вне уявлення про його сутність.