Діяльність підприємств та організацій як суб’єктів адміністративного права

Основний напрям державної діяльності, де підприємства й установи безпосередньо пов'язано з держа­вою та її інститутами, — виконавча влада (від місцевого рівня до центральних органів виконавчої влади) та місцеве самовря­дування. У взаємовідносинах з цими суб'єктами держави та суспільства підприємства й установи практично вирішують усі питання — від створення, здійснення своєї діяльності та до її припинення. Крім названих, підприємства й установи вступа­ють у адміністративно-правові відносини з органами виконав­чої влади та органами місцевого самоврядування з приводу: оперативного й бухгалтерського обліку результатів своєї діяльності; статистичної звітності; податків; безпеки виробництва та праці та ін.

На добровільній договірній основі підприємства беруть участь у роботі з комплексного економічного та соціального розвитку території, що проводять державні органи або органи місцевого самоврядування.

Чинне законодавство встановило основи взаємодії підприємств і установ з державою (органами виконавчої вла­ди), а саме: порядок здійснення державної реєстрації та обґрун­тування її відмови; перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також порядок одержання дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності; здійснення оперативного та бухгалтерського обліку результатів роботи; ведення статистич­ної звітності. Незалежно від форм власності, організаційно-правових форм, підприємства й установи зобов'язані своєчас­но здійснювати природоохоронні заходи, спрямовані на змен­шення та компенсацію негативного впливу їх діяльності на природне середовище, здоров'я й власність людей. Відповідно до законодавства України вони несуть відповідальність за до­держання вимог і норм щодо охорони, раціонального викорис­тання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, надр, лісів, інших природних ресурсів, а також за додер­жання встановлених нормативів викидів і скидання речовин, які забруднюють навколишнє природне середовище. Згідно з чинним законодавством діяльність підприємств, які порушили ці норми та вимогу, може бути зупинено частково, тимча­сово або припинено повністю. Підприємства й установи зобо­в'язані додержуватися законодавства про працю, правил без­пеки на виробництві, санітарно-гігієнічних норм з охорони здоров'я працівників, населення та споживачів продукції.

Збитки, завдані підприємствам у результаті виконання ними вказівок державних та інших органів або їх посадових осіб, які порушили права підприємств, а також зумовлені ненавмисним здійсненням такими органами або їх посадовими особами пе­редбачених законодавством обов'язків щодо підприємств, підля­гають відшкодуванню за їх рахунок. Разом з тим, уповноважені державні органи, що здійснюють контроль за додержанням підприємствами й установами відповідного законодавства в цій частині, можуть втручатися в їх діяльність і вживати щодо по­рушників заходів примусового впливу, передбачених законом.

У нормах права, які встановлюють адміністративно-право­вий статус підприємств і установ, принциповим моментом є форма власності, оскільки поряд з положенням законодавства про те, що незалежно від виду власності й організаційно-право­вих форм підприємствам гарантуються рівні умови діяльності, їх адміністративно-правовий статус має свої особливості. Так, до відання державних органів належать заснування, ліквідація та реорганізація державних підприємств, затвердження їх ста­туту, управління ними, призначення на посаду й звільнення з посади їх керівників, укладання та розірвання з ними контрактів.

Вплив держави на недержавні підприємства й установи більш обмежений. Роль держави щодо них виявляється в ус­тановленні правових засад діяльності й контролю за їх додер­жанням. Цей вплив не носить характеру державної о управлін­ня. Конкретні питання заснування, організації управління, виз­начення видів діяльності цих підприємств і установ розв'язують засновники або уповноважені ними органи. Від форми влас­ності залежить і статус трудових колективів. Трудові колекти­ви державних підприємств мають ширші повноваження, пов'я­зані із затвердженням статуту, внесенням до нього змін і до­повнень, визначенням умов найму керівника, виділення зі складу підприємства, вступу й виходу з об'єднання під­приємств, оренди, викупу майна тощо.