Форми та системи оплати праці

Облік використання робочого часу працівників бюджетних установ.

Правильність розрахунку заробітної плати залежить від обліку відпрацьо- ваного часу робітника.

Робочим часом уважається період (періоди, якщо між ними виникали розриви), коли працівник відповідно до трудового договору і правил внутріш- нього розпорядку виконує свої трудові обов'язки.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу в бю-

джетних установах є дані табельного обліку (для допоміжно-технічного і адмі-

ністративно-господарського персоналу), які відбиваються в "Табелі обліку ви-

користання робочого часу" (Ф. № П-5).Табель становить список працівників

структурного підрозділу (відділення, відділ, кафедра) або установи в цілому і

провадиться в алфавітному порядку особою, призначено керівником установи.

Відкриваєтьсятабеля щомісячно до початку розрахункового періоду на основі

табелю за минулий місяць із зазначенням прізвищ, ініціалів, посади кожного

працівника. Вноситив табель нещодавно прийнятих працівників і виключати з

нього звільнених необхідно тільки на основі первинних документів з обліку ру-

ху персоналу установи.

Для бюджетних установ існує державна регламентація робочого тижня.

Згідно із ст. 50 Кодексу законів України про працю робочий тиждень працівни-

ків бюджетних установ не має перевищувати 40 годин. Винятокстановлять пра-

цівники, для яких законодавчо встановлена скорочена тривалість робочого часу.

Це положення розповсюджується на деяких робітників розумової праці, діяль-

ність яких пов'язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням

(викладачі, вчителі, лікарі).

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка базується на тари- фних сітках, тарифних ставках, схемах посадових окладів, тарифно-кваліфікаційних довідниках.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їхньої складності, а працівників — від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона становить основу формування та диференціації розмірів

заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на підставі:

– тарифної ставки робітника першого розряду, яку встановлюють у розмірі,

що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

– міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних

ставок (посадових окладів).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерс-

тво праці України.

Рівень мінімальної ставки не може бути нижчим від державного, але може пе-

ревищувати його за умови дотримання норм і гарантій, передбачених законодавст-

вом, генеральними й галузевими (регіональними) угодами. Такий рівень фіксується в

колективному договорі та є підставою для розробки тарифних ставок і окладів з ура-

хуванням кваліфікації працівників, видів і складності робіт.

Розрізняють наступні основні форми тарифної системи оплати праці:

§почасова — це оплата праці за одиницю часу згідно з тарифною ставкою;

§відрядна — це оплата праці за кількість виконаної роботи й розцінка за

одиницю продукцію.

У бюджетних установах переважає почасова форма оплати праці. Вона

має два різновиди: штатно-окладну та погодинну.

При штатно-окладній системі оплати праці кожному працівнику встанов-

люється місячний посадовий оклад (ставка) згідно з штатним розкладом, поса-

дою, освітою, ученим ступенем, категорією.

Застосовуються два варіанти оплати праці за цією системою:

1) установлення суворофіксованого посадового окладу. При цьому перевиконан- ня працівниками обов'язкової норми трудового навантаження не призводить до під- вищення заробітної плати (установи охорони здоров'я, вищі навчальні заклади);

2) допускається перевиконання норми трудового навантаження і збільшення розміру заробітної плати пропорційно фактично виконаному обсягу робіт (зага- льноосвітні школи/середні спеціальні навчальні заклади).

Погодинна форма оплати праці включає дві системи: просту погодинну й