Діяльність майстрів грамоти

Навчання дітей у школах грамоти

Починаючи з кінця Х1 - початку ХП ст. почали відкриватися школи грамоти, в яких за рівнем давалась початкова освіта, а саме: навчали читанню, письму, лічбі, хоровому співу. Ці школи утримувалися на кошти батьків, а отже могли навчатися діти лише з тих сімей, батьки яких були спроможні заплатити за навчання. Навчалися діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Для дітей же бідного населення вони були недоступні. Вчитель працював з одним учнем або невеликою групою дітей (8-10). Навчання читанню здійснювалося за спрощеним 32 літерним алфавітом буквоскладальним методом. Учні заучували на пам’ять 53 склади ба, ва, га, бе, ве, ге та ін. Спочатку повторювали за вчителем, потім записували на табличках, які були покриті воском, з часом – на бересті (твердій березовій корі). Дітям багатих був доступний спосіб писання гусячими перами на пергаменті. Після цього з вивчених складів вже робили спроби створювати слова і лише потім читали спеціальні навчальні тексти (Часослов – богослужбова книга з текстами релігійних пісень і молитов, Псалтир – одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів). Рахувати навчалися за допомогою пальців рук. Замість цифр використовували букви. Щоб відрізнити цифри від букв зверху над буквами, що означали цифри, ставили риску (титло). Обов’язковим було вивчення закону Божого та церковного співу. Навчання велося старослов’янською мовою. Діти писали на слух, дошки не було. Навчальний рік починався з появою першого снігопаду, закінчувався, коли відходила відлига. Навчалися при свічках або скіпках уранці, вдень робили перерву на обід, після обіду заняття тривали до церковної вечірні. Термін навчання - від одного до трьох років. Існували переважно в містах. Навчалися перважно діти бояр, посадників, купців, лихварів (позичають гроші за великий процент), заможних ремісників.

Відомо, що початкову освіту на той час здобували також за допомогою майстрів грамоти (дяки чи прості люди, які займалися навчанням дітей, як додатковою до свого ремесла професією, а інколи це була навіть основна професія), котрі приватним способом навчали дітей читати, писати, рахунку подібно тому, як вчили майстри своїх учнів ремеслу. Майстри грамоти займалися з дітьми всіх станів. Як правило, кожен із них навчав 8-10 дітей за рукописними книжками. Вони використовували особливі дощечки, на яких була вирізана азбука. Спочатку діти вивчали азбуку, навчалися писати і промовляти букви, далі складали, а вже потім навчалися читати. Читали молитви за Псалтирем. Для письма використовували берест.