Надлишок споживача” і його вплив на формування попиту

Оскільки кожен споживач приймає рішення про купівлю товару в умовах, які у багатьох випадках відрізняються від умов інших споживачів (у людей різні доходи, уподобання й т. ін.), індивідуальні криві попиту відрізняються одна від одної як за конфігурацією, так і за розташуванням по осях координат.

Припустимо, маємо криві попиту двох покупців. Якщо розташувати їх на одному й тому ж рисунку, можна отримати цікаву “інформацію до роздумів”.

На рис. 4.7 зображено криві попиту першого і другого споживачів (D₁, D₂).

10

Ціна, грн 9

8

5 Р

3 D₂

2 D₁

1

1 2 3 4 5 6 7 8 Кількість товару, од.

Рис. 4.7. Криві індивідуального попиту й визначення

“надлишку споживача”

Перший покупець згоден заплатити за першу одиницю товару

10 грн, за другу – 8 грн, за третю – 5 грн; другий – 8, 6 і 5 грн відповідно. Якщо на ринку встановиться ціна 5 грн, і перший, і другий покупці будуть купувати по 3 одиниці товару. Але при цьому виходить, нібито перший покупець, так би мовити, “зекономив” на першій і другій одиницях товару більше, ніж другий. Розрахунки мають такий вигляд:

(10 – 5) + (8 – 5) = 8 грн (“виграш” 1-го покупця);

(8 – 5) + (6 – 5) = 4 грн (“виграш” 2-го покупця).

Цей умовний “виграш” і є так званим “надлишком споживача”. Визначення цієї категорії звучить так: “надлишок споживача” – це різниця між тією сумою грошей, яку споживач згоден заплатити за певну кількість товару, і сумою, яку він дійсно сплачує.

Чим більший цей “надлишок”, тим сильніше бажання здійснити купівлю за певних умов. У цьому полягає значення цієї категорії у контексті розгляду проблеми аналізу й прогнозування ринкової поведінки споживача.