Система ризик аналізу фінансової діяльності підприємства
Аналіз ризику - систематичне використання наявної інформації для визначення причин і умов виникнення ризиків, їх ідентифікації та оцінки можливих наслідків недодержання законодавства.
Об’єктами контролю (вхідною інформацією) системи аналізу та керування ризиками є фінансові ресурси.
Для реалізації положень Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками, необхідно розробити автоматизовану систему аналізу та управління ризиками, як сукупності програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи аналізу та управління ризиками.
Аналіз ризику поділяють на два взаємно доповнюючих види:
- якісний;
- кількісний.
Якісний аналіз передбачає виявлення можливих видів ризику (ідентифікацію ризиків), загроз, які вони становлять, а також визначення факторів ризику, що чинять вплив на результати прийнятих рішень і виконуваних робіт. Для сучасного підприємства можна виділити ряд основних ризиків, спричинених їх взаємодією з економічними контрагентами.
Якісний аналіз виконують за наступною схемою:
- сутність ризику;
- причини ризику;
- фактори ризику (передумови, що збільшують імовірність настання несприятливих подій);
- способи зниження або компенсації ризику.
ПРИКЛАД
Ризик неотримання вихідних сировини, матеріалів і ресурсів. Наслідком є зниження рівня рентабельності підприємства або неможливість реалізації профільної технології.
Причини ризику – відмова традиційних і потенційних постачальників від укладання договорів постачання; неприйнятні умови договорів; виникнення у постачальника непередбачених труднощів; прийняття постачальником рішення про розрив договору або про зміну його умов; перехід традиційних постачальників на випуск нової продукції тощо.
Фактори ризику – слабка диверсифікованість постачальників; нестабільність загальної соціально-економічної ситуації; відсутність традицій обов'язковості виконання правових і договірних умов; нерівномірність темпів інфляції і валютних курсів; нерівномірність доходів різних прошарків населення; недостатність резервних коштів підприємства для компенсації підвищення цін постачальниками; надмірна концентрація підприємства на обмеженому наборі профільних технологій тощо.
Способи зниження ризику – диверсифікація постачальників; створення фінансових резервів на випадок непередбачених витрат; прогнозування динаміки цін; залучення традиційних постачальників до діяльності підприємства шляхом укладання договорів на участь у прибутку або продажем акцій; придбання акцій підприємств-постачальників; створення страхових запасів вихідних матеріалів; диверсифікація виробництва шляхом збільшення числа використовуваних технологій і видів продукції; організація на підприємстві системи постійного збору інформації про можливих постачальників, їхні наміри, освоювані технології, соціально-економічні ситуації навколо них; завчасна розробка системи функціонування підприємства в умовах пошуку альтернативних постачальників.
Перераховані види ризиків належать лише до взаємин між підприємством і його економічними партнерами. Досить великий потенціал ризику полягає й у внутрішній діяльності підприємства, особливостях організації його виробництва і фінансів, системи управління. Ризик прийняття невірних управлінських рішень тим вище, чим менше уваги приділяється перспективному аналізу і плануванню діяльності підприємства з урахуванням факторів ризику. Урахування факторів ризику як зовнішніх, так і внутрішніх, повинно стати одним з найважливіших завдань керівництва підприємства, яке претендує на успішне функціонування в умовах ринку.
Кількісний аналіз передбачає чисельне визначення розмірів окремих ризиків і ризику конкретного виду діяльності (проекту) в цілому.
В економіці для кількісного аналізу ризику використовують імовірнісний підхід, відповідно до якого для того, щоб оцінити ризик, необхідно знати всі можливі наслідки конкретного рішення або дії (сценарії розвитку подій) і ймовірності цих наслідків (сценаріїв).
Крім того фінансовий ризик-аналіз здійснюється в залежності від:
- джерел виникнення ризику (систематичні та несистематичні);
- організації проведення, об’єму аналітичного дослідження та повноти аналітичного дослідження (внутрішній та зовнішній);
- об’єкту фінансового аналізу (аналіз фінансової діяльності підприємства загалом, окремих фінансових операцій, окремих видів діяльності);
- періоду здійснення (попередній, поточний, ретроспективний).
В залежності від методів, що використовуються для аналізу ризик аналіз поділяється на п’ять блоків:
- перший блок базується на аналізі динаміки показників за певний період, тобто відбувається в певному часовому проміжку – трендовий аналіз;
- другий блок базується на структурному аналізі в складі агрегованих показників – вертикальний (структурний) аналіз;
- третій блок – порівняльний аналіз, що базується на дослідженні аналогічних показників певного господарюючого суб’єкту з показниками по галузі загалом, з аналогічними показниками конкурентів, фактичних та планових показників підприємства;
- четвертий блок – R-аналіз (аналіз фінансових коефіцієнтів), що базується на співставленні окремих абсолютних показників діяльності підприємства;
- п’ятий блок – інтегральний фінансовий аналіз – найбільш поглиблений аналіз факторів, що впливають на ризик (SWOT-аналіз, модель Дюпона, портфельний аналіз, метод «рибячої кістки» тощо).