КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ


МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВОЛI

Бесiду з хворим необхiдно проводити за схемою збирання анамнезу життя i захворювання. У клiнiцi при дослiдженнi рухового компонента ефекторно-вольової сфери звертають увагу на вираз обличчя, позу, положення у лiжку, характер рухiв (скупi, повiльнi, розмашистi, швидкi), iнтонацiю голосу, швидкiсть зворотних реакцiй на питання, що задаються. Звертають увагу на здатнiсть виконувати певнi дiї з предметами (запалити сiрник, показати, як користуватися ключем, розкрити i закрити портфель, забити цвях). Визначаючи психопатологiчний дiагноз, лiкар прагне з’ясувати: чи може хворий виконувати безоб’єктивнi дiї (стрибати, свистiти) i аутокiнетичнi рухи (стиснути кулак, висунути язик), чи може вiн повторити запропонованi йому рухи. Звертають увагу i на залежнiсть успiшного виконання дiї вiд складностi запропонованого завдання. Серед тестових методик використовують тест самооцiнки Дембо-Рубiнштейна.

Враховують бажання хворого спiвпрацювати з медперсоналом для прискорення свого одужання, чи охоче виконує хворий iнструкцiї та призначення лiкаря, а також активнiсть його у вiддiленнi, ступiнь залучення до трудових процесiв. Оцiнюється адекватнiсть зворотних реакцiй пiд час бесiди, поведiнка, соцiокультурнi iнтереси та установки, захоплення, прагнення, плани, методи досягнення мети. Визначається характер потреб, цiлей, мотивацiй дiяльностi дослiджуваного. Враховується здатнiсть до зосередження у процесi досягнення мети, вегетативнi реакцiї на емоцiйно значущi подразники, зауваження, реакцiя на непогодження iз хворим у важливих для нього питання, заперечення.

Ряд вольових порушень, наприклад сексуальнi перверзiї, цiлком зрозумiти, виявити та вивчити непросто, що утруднює i вiдповiдну експертно-дiагностичну оцiнку.

1. Дайте визначення понять «ефекторно-вольова сфера» та «воля».

2. Як класифiкують потреби?

3. Якi бувають ефекторнi прояви? Наведiть приклад навмисної дiї, простої чи складної автоматизованої дiї.

4. Дайте характеристику iнстинкту та iнстинктивних потреб.

5. Що таке навички?

6. Якi фiзiологiчнi основи вольової дiї?

7. Перерахуйте етапи вольового процесу. Особливостi пiдготовчого етапу.

8. Що таке боротьба мотивiв?

9. Розкажiть про виконавчий етап вольового акту.

10. Якi видiляють вольовi якостi особистостi? Охарактеризуйте кожну з вольових якостей.

11. Розкажiть про значення для особистостi правильних самооцiнки i рiвня бажань.

12. Якi iснують вiковi особливостi вольових процесiв?

13. Найважливiшi шляхи та умови виховання волi у дiтей.

14. У чому проявляються негативiзм, навiюванiсть та впертiсть?

15. Якi ви знаєте порушення цiлеспрямованої дiяльностi?

16. Якi ви знаєте порушення потягiв?

17. Як дослiдити рухово-вольову сферу?


 

ЗАНЯТТЯ № 7

 

СВIДОМI І ПІДСВIДОМI ПСИХIЧНI ПРОЦЕСИ

 

ТРИВАЛIСТЬ ЗАНЯТТЯ: 4 академiчнi години.

НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити структуру i властивостi свiдомостi, фiзiологiчну основу свiдомих i підсвiдомих процесiв. Ознайомити студентiв з основними фiзiологiчними i патологiчними змiнами свiдомiстi та методами її дослiдження.

МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: учбова кiмната, кабiнет електроенцефалографiї.

ОБЛАДНАННЯ ЗАНЯТТЯ: таблицi класифiкацiї властивостей свiдомостi i розладiв свiдомостi, малюнки хворих, що перенесли делiрiй i онейроїд, записи ЕЕГ, набiр iнструментiв для дослiдження безумовних рефлексiв, атлас патопсихологiчного дослiдження хворих. Тематичнi хворi.

 

Свiдомiсть людини є найвищим рiвнем психiки, розвиток якої пройшов низку етапiв: iнстинкти, навички, iнтелектуальна поведiнка. Психiка виникла протягом еволюцiї iз появою вiдчуттiв як елементарної форми психiчного вiдображення, i таким чином пiдвищила здатнiсть органiзму людини виживати у боротьбi за самозбереження.

Свiдомiсть є iнтегруючим рiвнем психiки, результатом суспiльно-iсторичних умов формування людини у трудовiй дiяльностi при постiйному спiлкуваннi (за допомогою мови) з iншими людьми.

Свідомість - це функцiя головного мозку людини, що полягає у вiдображеннi об’єктивних властивостей предметiв i явищ навколишнього середовища, процесiв, що вiдбуваються у ньому, своїх дiй, у передбаченнi та прогнозуваннi їх наслiдкiв, а також у регулюваннi взаємозв’язкiв людини iз природою i соцiальною дiйснiстю.

Свiдомiсть забезпечує цiлеспрямовуючу функцiю дiяльностi людини. Тобто, до функцiї свiдомостi належить формування мети дiяльностi: складаються та оцiнюються мотиви, приймаються вольовi рiшення, враховується хiд виконання дiй та вносяться необхiднi корективи.