Розлади відчуття

Розлади відчуттів та сприйняття

Всю інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовища людина отримує за допомогою процесів сприйняття і відчуття.

Це - початковий етап, перший ступінь пізнавальної діяльності людини, чуттєвого пізнаванняоточуючої дійсності .

Відчуття - це відображення окремих властивостей предметів і явищ матерального світу, що безпосередньо впливають на органи відчуттів. Це, філо- і онтогенетично, одна з найбільш ранніх функцій.

Сприйняття - відображення цілісного образу предметів і явищ оточуючого світу, що діють на організм через відчуття.

Це активний процес аналізу і синтезу відчуттів шляхом співставлення їх з попереднім досвідом. Наприклад, сприйняття дощу через відчуття вологи і холоду. Невід’ємною умовою нормального сприйняття виступають механізми пам’яті.

Гіперестезія - підвищення інтенсивності відчуттів. Звичайні подразники - світло, звуки, запахи, дотики здаються надмірно інтенсивними.

Гіпестезія - підвищення порогу чутливості до подразників. Оточуючі предмети втрачають яскравість і чіткість, стають одноманітними, невизначеними. У звуках зникає сила і виразність, у кольорах відтінки.

Анестезія- повна втрата відчуттів, що може виникати як в окремих рецепторах, так і в декількох одразу (глухота і сліпота одночасно). Алгезія -втрата відчуття болю.

Парестезії- відчуття неіснуючого подразника. Наприклад “повзання мурашок по шкірі” при нервовому перенапруженні.

Сінестезії- явища підміни рецептора, які полягають у тому, що зовнішній подразник, який адресований одному аналізатору, викликає одночасно відповідь з іншого або одразу декількох (запахи, звуки фарби "зливаються в одне").

Сінестезії можуть виникати у творчих людей не будучи хворобливою ознакою. Наприклад, відчуття картини, як музики.

Сенестопатії- різноманітні неприємні поліморфні ві дчуття, що динамічно локалізуються у рзних ділянках тіла, внутршніх органах і мають невизначений (на відміну від вісцеральних галюцинацій) характер. Проявляються відчуттям жару, стягування, перевертання і т.д. Зустрічаються сенестопатії при шизофренії, депресивних станах та деяких видах інтоксикацій.

Локалізація їх у порожнині рота може дезорєнтувати лікаря-стоматолога, підштовхнувши його до неправильного діагнозу.