Основні види й форми костюма

Тканини, колір, орнамент

Рис. 14.1

Основними тканинами, що застосовувалися для народного селянського одягу, були домоткані полотно й вовна простого полотняного переплетення, а із середини XIX в. — фабричні шовк, атлас, парча з орнаментом з пишних квіткових гірлянд і букетів, кумач, ситець, сатин, кольоровий кашемір.

Основними способами орнаментації домашніх тканин були візерункове ткацтво, вишивка, набійка. Смугасті і картаті візерунки різноманітні за формою й колоритом. Техніка народного візерункового ткацтва, а також вишивка по рахунку ниток обумовили прямолінійні, геометричні контури, відсутність округлих обрисів у візерунку. Найпоширеніші елементи орнаменту: ромби, косі хрести, восьмикутні зірки, розетки, ялинки, стилізовані фігури жінки, птаха, коня, оленя (рис.14.1). Візерунки, ткані і вишиті, виконувалися лляними, конопельними, шовковими й вовняними нитками, пофарбованими рослинними барвниками, що дають приглушені відтінки. Гама квітів багатоколірна: білий, червоний, синій, чорний, коричневий, жовтий, зелений. Багатобарвність вирішувалася, найчастіше, на основі білих, червоних і синього (або чорного) квітів.

Із середини XIX в. домоткані тканини витісняються фабричними з набивними квітковими, картатим, смугастим візерунками.

Народні костюми з малиновими розами і яскраво-зеленими листами на чорному або червоному тлі ми знаходимо в картинах Малявіна, Архипова, Кустодиева, що відбивають яскраву національну своєрідність російського народного життя цього часу.

Розрізняючись окремими елементами, російський народний одяг північних і південних областей містить загальні основні риси, причому в чоловічому костюмі більше спільності, у жіночому - розходжень.

Рис. 14.2