Історія виникнення та розвитку костюму


Під костюмом мається на увазі сукупність предметів одягу із взуттям і різними доповненнями, такими як зачіска, головний убір, рукавички, прикраси, грим, представлена в певній системі, що відбиває індивідуальність людини або суспільної групи людей.

Костюм найбільше яскраво відбиває специфічні особливості розвитку суспільства різних країн і народів. Кліматичні умови, соціальна структура суспільства, матеріально-економічний стан, національні ознаки, моральні норми та естетичні ідеали - все це відбивається в різноманітті костюмних форм.

Слово «костюм» прийшло в Росію із Франції в XVIII столітті після петровських реформ. Але саме поняття костюма ще з XII століття позначалося на Русі старослов'янським словом одіяння. Раніше говорилося, наприклад, «боярське одіяння».

Поняття «одіяння» пов'язане з певною діяльністю людини. Одіяння не міняє свого виду протягом якогось часу. Воно є як би арматурами постави людини, тобто змушує людину певним чином триматися, жити в ньому.

У Францію слово «костюм» потрапило з італійської мови під час воєн Людовика XIII з Італією. В італійській мові це слово позначало звичай, звичку. Первісне слово вимовлялося на італійський манер - «костюме». Сучасне значення слово «костюм» придбало в 1676 році. У це поняття включалися манера триматися, зовнішні навички поводження. У словнику Французької Академії слово «костюме» з'явилося тільки в 1740 році. Тут було дане поняття костюма як знака, що відрізняє людину, що вписується в середовище і відбиває звичай даної соціальної групи людей.

Костюм можна розглядати як елемент і продукт культури, якщо культуру розуміти як універсальне відношення людини до миру, через яке людина створює мир і самого себе.

Кожна культура - неповторний всесвіт. Вивчаючи кожну, ми відкриваємо для себе інші людські мири. Кожна культура є спосіб творчої самореалізації людини.

Костюм відбиває тривалі і серйозні зміни на історичному етапі і має арсенал засобів, що може виявити образ особистості як соціальної одиниці або індивідуальності як особистості.

У наш час слово «костюм» уживається в понятті або історичного, або театрального костюма, або ансамблю із твердою системою взаємозв'язку всіх елементів і обов'язковістю одночасного носіння всіх його частин, найбільше повно і яскраво, що характеризує образ, людини.

Поняття «костюм» має три значення:

1) костюм як вираження образа епохи або періоду (історичний костюм);

2) костюм як вираження індивідуальності (образ людини);

3) національний костюм.

«Під словом «костюм» варто розуміти певну образно-художню систему частин одягу і манеру їхнього носіння, що випливає з устояних або сформованих принципів, що характеризують соціальну групу людей або індивідуальний образ людини, що відбиває певні технічні, наукові і культурні досягнення на тім або іншому історичному етапі».

Всі елементи костюма, його форма, колір, матеріал, що становлять певну образно-художню систему, що є проявом інформації, тобто «культурним повідомленням», дають подання про культуру костюма. Більше того, говорячи про культуру костюма, ми маємо на увазі ще і уміння людини виражати за допомогою костюма причетність до певної соціальної групи, а також відбиття його естетичних смаків, етичних норм, манеру поводження, темперамент і навіть характер.

 

Лекція №2

Тема:«Костюм Стародавнього Єгипту»

План:

1.Стародавнє Царство (2900 – 2400 рр. до н.е.). Тканини, колір

2.Розквіт Середнього Царства (2000 – 1700 рр. до н.е.).

3.Нове Царство (1580 – 1085 рр. до н.е.).

4.Естетичний ідеал краси. Тканини, колір, орнамент.

Мета: - ознайомлення з історією розвитку костюму різних історичних періодів Стародавнього Єгипту;

- відображення в костюмі культури й побуту людей різних періодів епохи Стародавнього Єгипту.

 

Ключові слова: льон, схенті, калазірис, оплеч, нарамник, урей, клафт.

 

Кількість годин: 2

 

Література:

1. Пармон Ф.М. Композиция костюма.- М.: Легпромбытиздат, 1985.

2. Каминская Н.М. История костюма. - М.: Легпромбытиздат, 1985.

3. Рачинская Е.И., Сидоренко В.И. Моделирование и художественное оформление одежды/Серия «Учебники, учебные поосбия». – Ростов н/Д. Издательство «Феникс», 2002.

4. Блейз А. История в костюмах. – М.: ОЛМА-ПРЕСС Экслибрис, 2002.