СУМІЖНІ ПРАВА
Вичерпання авторського прав, суміжних прав
Існує три основні концепції такого вичерпання. При цьому в авторському праві та в праві промислової власності концепції різні.
- Національне вичерпання. В авторському: якщо перший продаж здійснено поза межами України, вона для України не рахується (перепродаж, ба навіть ввезення без дозволу є порушенням), якщо в Україні – подальші продажу не потребують дозволів.
- Регіональне вичерпання. Так само, як в попередньому випадку, тільки під «Україною» мається на увазі будь-яка країна відповідного співтовариства (напр., ЄС).
- Міжнародна концепція. Де здійснено перший продаж, не має значення. Має значення тільки факт першого продажу.
В Україні в авторському праві використовується національна концепція.
Подання творів (п. 9 ст. 15 закону про авторське право) – стосується інтернету.
Імпорт примірників. Якщо перший продаж відбувся поза Україною, на ввезення потрібно отримати дозвіл суб’єкта авторського права.
Ціна договору, бажано, має бути не нижчою, ніж ставки використання, передбачені постановою КМУ.
СПЕЦИФІЧНІ ПРАВА
Право доступу до твору образотворчого мистецтва. При відчуженні носія, автор твору має право вимагати вільного доступу до оригіналу. Доставки йому цього оригіналу він права вимагати не має.
Право авторів творів архітектури, садово-паркового мистецтва, містобудування на участь в реалізації відповідних проектів (фактично, втілення цих творів у життя).
Забороняється руйнування об’єкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва, без попереднього пропонування викупу автору. Якщо збереження фізично неможливе – автору має надаватися можливість зафіксувати об’єкт на матеріальному носієві до його знищення – стаття 12 закону.
Право слідування. Стаття 27 закону. Автор твору образотворчого мистецтва (чи його спадкоємці) мають право на одержання 5% від суми кожного наступного перепродажу об’єкта, в якому зафіксовано твір. Це творе невідчужуване. Перераховується безпосередньо, або через організацію колективного управління, якщо автор уклав з нею договір на управління.
В Європі є окрема директива, присвячена цьому питанню.
СТРОКИ ЧИННОСТІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
Стаття 28 закону.
Особисті немайнові – безстроково.
Особисті немайнові права не переходять у спадщину, за загальним правило. Однак, спадкоємці наділяються правомочністю захищати ті особисті немайнові права автора.
Майнові права – тривалість життя автора та 70 років після його смерті (загальне правило).
Винятки:
А) для анонімних чи псевдонімних творів – 70 років після опублікування твору. Тільки якщо автора неможливо ідентифікувати;
Б) у разі розкриття псевдо не пізніше як через 70 років після оприлюднення – застосовується загальний порядок;
В) у разі, коли мова йде про твір, створений у співавторстві – життя авторів і 70 років після смерті останнього з них; щодо складової твору, коли така може бути виділена –
Г) для твору, що оприлюднюється частинами (напр., томи енциклопедії), якщо відсутні згадані винятки – рахується окремо для окремої частини;
Д) для реабілітованих – 70річний строк йде не раніше реабілітації;
Е) якщо твір опубліковано після смерті – протягом 25 років особі, яка опублікувала, надається авторська охорона.
ВІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ
І. Вичерпання права – статті 21, 25.
Вільне використання може здійснюватися як з, так і без виплати винагороди.
Без згоди автора і без виплати винагороди, із зазначенням автора:
- Цитування;
- Використання літературних, художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою (навчальна), як ілюстрація у цілях навчального характеру;
- Відтворення у пресі, публічне виконання, сповіщення попередньо опублікованих, творів з релігійних, політичних, економічних, соціальних питань у випадках, коли прямо немає вказівки на заборону використання;
- Відтворення для висвітлення поточних подій в обсязі, виправданому метою (для новин);
- Відтворення в каталогах для відвідувачів галерей тощо, при цьому використання каталогів має бути без комерційної мети;
- Відтворення творів для судового та адміністративного провадження в обсязі, виправданому метою;
- Публічне виконання музичних творів під час офіційних церемоній, релігійних, похоронних заходів;
- Друкування творів шрифтом Брайля для сліпих, без будь-яких обмежень;
- Відтворення з інформаційною метою у пресі виголошених промов для висвітлення подій.
Перелік випадків вичерпного використання вичерпний. Перелік способів не вичерпний.
Крім цих – статті 22 (бібліотеки. Ретрографічне відтворення – визначення в ст. 1, суть ксерокопіювання; скасування чи перетворення в електронний файл таким не є), 25.
Бібліотека/архів вправі відтворювати примірники, які ризикують бути втраченими; вже втрачені; вільне відтворення для навчання, без систематичного характеру.
------------------------------ закон ---------------------------------
авторське право не охороняє ідеї, закладені у творах!
Відтворення творів в особистих цілях і для кола сім’ї (найближчі родичі, товариші тощо – визначають суди, законодавчо не встановлено) без дозволу і виплати, крім творів архітектури.
Щодо комп’ютерних програм: дозволяється, при наявності дозволу на використання, створення резервної копії; коли строк ліцензії збігає, оригінал має бути знищено (видалено) разом із резервною копією.
Вільне використання з виплатою винагороди
Це – фонограми та відеограми (фільми) в сімейному колі. Виплата покладається на виробників апаратури й обладнання, в т.ч. носіїв творів, які здійснюють виробництво тих фонограм та відеограм. Таке собі ПДВ.
Об’єкти:
- Виконання: літературних, музичних, драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів. Позування моделлю не є виконанням. Виконавець – лише той, хто виконує твір. Права позувальника захищається книгою ІІ ЦК (право на контроль
- Фонограми (фіксація будь-яких звуків, чи твору, чи будь-яких інших звуків) та відеограми (є таке у Франції. Наше, все-одно, унікальне. У Франції метою була охорона прав продюсерів). Відеограма – не аудіовізуальний твір. Це – відеозапис на матеріальному носії виконання чи будь-яких рухомих зображень, крім зображень, що входить до відео візуального твору. Відеограма – об’єкт суто-технічних, там немає творчості, це просто відео фіксація. Так, фіксація концерту на камеру – відеограма. Відеограма може бути як із звуком, так і без звуку.
- Програми й передачі організації мовлення. Відпочатково, коли укладалася Римська конвенція, задум стосувався протидії перехопленню ефіру (того всього, що послідовно транслювалося в ефір). За спеціальними законами передачі та програми – різні поняття; тут в законі – практично синоніми.
Права набуваються за фактом створення. Реєстрація не передбачена взагалі, навіть в добровільному порядку.
Суб’єкти:
- Первинні по виконанню – виконавці.
- Всі інші – вторинні.
- Фонограма/відеограма: виробник, як фізична, так і юридична особа, яка здійснила запис.
- Організації мовлення: юридична особа. Телерадіоорганізація – визначення в законі про телебачення.
Презумпція суміжних прав: як і в авторському праві.
ЗНАКИ ОХОРОНИ
Не обов’язкові, але якраз використовуються для презумпції авторства, виконання.
В авторському – літера с, обведена колом, дефіс, ім’я особа, рік першої публікації.
В суміжних – літера р, далі так само, як в авторському.
ЗМІСТ ТА СФЕРА ДІЇ
Сфера дії – стаття 3 (однаково для авторського та суміжного прав)
Зміст прав суміжних прав
Так само особисті немайнові та майнові. В ЦК про особисті немайнові суміжних немає. Вони суть (до прав виробників організацій мовлення використовується термін «право на ім’я»):
- Вимагати визнання авторства;
- Вимагати повідомлення авторства;
- Вимагати належному відтворенню запису, протидіяти перекручуванню.
Виробники грам:
- Зазначати себе на примірниках.
Організація мовлення:
- Вимагати оголошення свого імені у зв’язку із записом, сповіщенням тощо.
Майнові права прописані щодо кожного суб’єкта окремо.
Перелік тих прав не поширюється на осіб, які виконують твір, який записується як аудіовізуальний твір, презюмується, що всі їх майнові права передано суб’єкту права на фонограму, відеограму, аудіовізуальний твір.
Виробники фонограм чи відеограм не вправі дозволяти, а точніше забороняти публічне сповіщення. Винагорода за цей вид використання обов’язково має сплачувати (через організацію колективного управління) – для радіо, інтернету.
Обмеження майнових прав (вільне використання) – так само, як і для авторського права, суміжних прав.
Не береться плата для домашнього показу: при експорті; при імпорті для особистих цілей; береться – при перетині товарів через митницю (малася би братися), при виробництві.
СТРОКИ ЧИННОСТІ: закон суперечить ЦК, застосовується, ясна річ, ЦК.
19 вересня 2011 року
Захист авторських та суміжних прав. Колективне управління майновими правами
Управління майновими правами – дії, пов’язані з винагородою за користування об’єктами авторського та суміжного прва.
Способи здійснення:
1) Особисте (коли управомочена особа сама укладає договори тощо). Особисто не може здійснюватися збирання винагороди з виробників/імпортерів носіїв та обладнання; не можуть самостійно збирати винагороду виробники фонограм, відеограм тощо за публічне виконання, публічне сповіщення, публічне сповіщення через кабель та в ефір;
2) Через повіреного. В законі вживається у значенні не «патентного повіреного», а взагалі будь-якої довіреної особи;
3) Колективне управління – здійснюється через організації колективного управління. Основне регулювання – статті 47, 49 закону.
Організації колективного управління (ОКУ) – завжди юридичні особи, які не мають на меті отримання прибутку та на які не поширюється законодавство про захист економічної конкуренції. Законом не врегульовано питання організаційно-правової форми таких ОКУ, зараз їх біля 14, більшість – громадські організації, одне – підприємство, одне – державне (Державне агентство з авторських та суміжних прав, підпорядковане Держслужбі інтелектуальній власності). Утворювати такі організації мають право виключно суб’єкти авторського права та суміжних прав. ОКУ не вправі на власну користь використовувати об’єкти авторського/суміжного права, ввірені їй в управління.
Види ОКУ: залежно від категорій суб’єктів (здійснюють управління виключно окремими суміжними правами; авторськими правами; і тими, й тими; у різних комбінаціях).
ОКУ можуть укладати договори з подібними іноземними організаціями і здійснювати на території України управління правами іноземних суб’єктів права.
По створенню протягом 30 днів мають бути зареєстровані в ДСІВ.
ОКУ має право:
1) Надання інформації щодо обсягу використання об’єкта права;
2) Надання інформації про обсяг доходів, одержаний внаслідок використання того права.
Спеціальної відповідальності за надання такої інформації не передбачено.
Дохід, з якого має бути сплачено відповідна винагорода, визначається із загального доходу основної діяльності: постанови про ставки винагороди;
ОКУ має інформувати ДСІВ:
1) Про зміни до статуту;
2) Про укладення договорів про управління, в т.ч. з іноземними організаціями;
3) Про управління правами осіб, які не передавали організації повноважень з управління. Таке допускається законом;
4) Про річний баланс, річний звіт, результати аудитів, про осіб, уповноважених представляти ОКУ.
Сама ОКУ існує за рахунок комісійних відрахувань. Разом з тим, фактично такі відрахування сягають 70% всіх надходжень. По-людськи має бути так: чим більша організація, тим менше йде на підтримання власної життєдіяльності, тим більші виплати суб’єктам права. Крім того, бажаною є відсутність конкуренції у цій сфері.
Уповноважені ОКУ: ті ОКУ, які ДСІВ уповноважила здійснювати збори за (а) обладнання, чисті носії; (б) публічне відтворення фонограм тощо. Зараз таких уповноважених ОКУ 2: УкрМузАаль (носії та обладнання); українська ліга музичних прав (збори з кафе, ресторанів тощо).
Здійснювати збори винагороди за такі види діяльності вправі лише уповноважена ОКУ. Після збору кошти розподіляються між всіма ОКУ. Розподіл далі має бути такий: авторам – 50%; по 25% - виробникам фонограм/відеограм і виконавцям. Серед проблем: скільки саме виробникам фонограм, а скільки – відеограм не зрозуміло. Крім того, в різних ОКУ, яким уповноважені ОКУ розподіляють винагороду, різна кількість членів, різні інші параметри – в яких пропорціях розподіляти тут не ясно.
Серед функцій ОКУ:
1) Надання дозволів на використання (але не відчуження);
ОКУ не здійснює відчуження прав, а лише управляє ними.
2) Збирання, розподіл зібраної винагороди суб’єктам, правами яких ОКУ управляють, та іншим суб’єктам, правами яких вони не управляють. Щодо останнього – не зовсім зрозуміло, яка саме ОКУ має збирати кошти. Якщо суб’єкт не має наміру, щоби ОКУ збирала його винагороду, він має окремо звернутися до ОКУ для виключення його твору зі списку;
3) Здійснювати представництво клієнтів.
ППВСУ №5 за 2010 рік «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»: ОКУ є не позивачем, представником суб’єкта, чиї права захищає; якщо в статуті ОКУ передбачено здійснення представництва – окремого доручення не вимагається.
Якщо протягом трьох років після стягнення винагороди не вдалося знайти суб’єкта права, на користь якого її стягнено, і такий суб’єкт сам не звернувся до ОКУ – ОКУ може використати ці кошти на власні потреби.
ЗАХИСТ
Порядки:
1) Цивільний;
2) Адміністративний;
3) Кримінальний.
Серед порушень:
1) Будь-яке порушення будь-якого права (немайнового чи майнового), передбаченого законом;
2) Піратство;
3) Плагіат;
Плагіат суть порушення саме і тільки особистих немайнових прав (на зазначення авторства).
При цьому відтворення ідеї без дотримання форми складно ствердити як плагіат.
При цьому «тупий» підрядковий переклад може вважатися плагіатом.
4) Ввезення на територію України примірників без дозволу;
5) Готування до порушення;
6) Будь-які дії свідомого обходу засобів захисту; ввезення, реалізація інструментів такого обходу в Україну;
7) Шахрайство щодо інформації про права;
8) Інше.
Використання об’єкта без комерційної мети не означає, що порушення з огляду на це автоматично відсутнє.
Способи захисту
Судовий позов про припинення порушення та:
1) Про визнання та поновлення прав;
2) Про відшкодування шкоди, у тому числі, але не тільки, моральної;
3) Про виплату компенсації. Ця компенсація, як її розуміє закон, є альтернативою відшкодування шкоди – з огляду на те, зокрема, що визначити розмір шкоди буває дуже складно чи навіть неможливо. Розмір компенсації – від 10 до 50 000 НМДГ.
Судова практика: для присудження компенсації та визначення її розміру від позивача не вимагається доведення розміру завданої шкоди. Позивач має довести лише факт порушення.
4) Припинення ввезення в України контрафактної продукції. Як окрема позовна вимога, так і засіб забезпечення позову;
5) Надання інформації про осіб, які задіяні в процесі виробництва, розповсюдження контрафактної продукції. Так само доречне як засіб забезпечення позову.
Суд, крім позовних вимог, за власною ініціативою праві стягнути штраф до 10% ціни позову; конфіскувати об’єкти, у яких виявляється порушення прав та передати, за проханням позивача, йому. У разі незаявлянення позивачем такої вимоги контрафактний товар знищується, а обладнання/сировина продається з виплатою виручки в бюджет.
Способи забезпечення позову (? Забезпечення доказів): огляд приміщень; арешт на майно; заборона вчиняти певні дії тощо.
! Забезпечення позову шляхом забезпечення доказів (151-155 ЦПК; Розділ 5-1 («Запобіжні заходи»), Розділ 10 («Забезпечення позову») до подання позову – виняток для справ про порушення прав інтелектуальної власності).
Строк подання позову – 3, а не 15 (як у законі) днів.
На відміну від процесуальних кодексів, внесення забезпечення на депозит – не право, а обов’язок особи, яка клопоче про базепечення позову. Фактично це право. У роз’ясненнях ще краще: оскільки не встановлено порядок відкриття відповідних депозитних рахунків, то ця норма взагалі не застосовується.
Адміністративний порядок захисту
КУпАП
Зі всіх його статей напряму стосується порушення прав на об’єкти прав інтелектуальності власності: 51-2. Норма досить загальна, стосується не тільки авторського права.
Інші положення: 164-3 (недобросовісна конкуренція, стосується авторського права вельми опосередковано), 164-6 (демонстрація фільмів без ліцензії), 164-7 (демонстрація фільмів з порушенням умов свідоцтва), 164-9 (незаконне розповсюдження примірників, тобто тих, які немарковані чи марковані підробними марками).
Що стосується конфіскації комп’ютерів: не є об’єктом, яким містить/призначений для порушення, а тому не має вилучатися ввесь. Вилучатися має виключно та частина комп’ютера, яка безпосередньо містить об’єкт порушення.
Тут же – митний захист (Розділ 10 Митного кодексу)
Держмитслужба веде Реєстр об’єктів інтелектуальної власності. За заявою правовласника туди вносяться відповідні об’єкти. В Реєстрі є: промислові зразки; ТМи; географічні зазначення; об’єкти авторського права та суміжних прав. Раніше можна було вносити інфу щодо всіх об’єктів.
Для внесення об’єктів до реєстру слід внести заставу (зараз – 1000 Євро, до цього було 5000 Євро).
Наказ служби №520 від 20.06.2007 року
Застава використовується для покриття витрат митниці на перевірку та перевірюваних осіб у разі, якщо підозри не підтвердяться. Замість застави може бути надано банківську гарантію.
У разі підозри митне оформлення товарів призупиняється на 15кднів; про таке призупинення повідомляється правовласник та особи, товар якої зупинено. Протягом цих 15 днів правовласник має подати службі документ, який даватиме службі право і далі тримати товари на майданчику (як правило – ухвала суду про запобіжні заходи). 15-денний строк може бути продовжено ще на 15кднів за вмотивованою заявою правовласника.
Ці положення не поширюються на транзитні товари; на порт фізичними особами, які призначені для власного використання; на об’єкти, що пересилаються міжнародною поштою.
Крім того, Митна служба вправі за власною ініціативою призупиняти митне оформлення – у разі, якщо даних немає в реєстрі, якщо митна служба має дані про правовласника. Застосовується надзвичайно рідко. Протягом 3 днів з часу повідомлення від служби правовласник має внести заставу.
Постанову КМУ від 13.04.2007 № 622 – щодо реєстрації об’єктів в митному реєстрі.
Кримінальний захист
Ст. 176 КК. Щодо «іншого умисного порушення»: способи порушення визначаються за способами використання.
Ст. 203-1 КК: незаконний обіг дисків, матриць і іншого подібного обладнання та сировини.
19 вересня 2011 року
Семінар
Має бути щонайменше три оцінки з кожної з трьох основних тем. Ще три оцінка – письмові.
Доцільність реєстрації фізичною особою (не ФОПом) торговельної марки є сумнівною – з огляду на сутність торговельної марки (розрізнення товарів та послу).
Треба мати на увазі, що основні міжнародні договори та предмети їх регулювання треба знати. Хоча би in general.
26 вересня 2011 року
Семінар
Що стосується співавторства: автор не має опублікувати збірку в цілому без того, щоби запитати дозволу інших співавторів.
Щодо права слідування. Норма ЦК дещо ширша, ніж норма Закону: стосується ще й рукописів літературних творів. Крім того, не встановлює обмеження щодо того, як має здійснюватися відчуження (у законі – через галереї, виставки, салони і т. ін.).
Вільне використання з комерційною метою в принципі неможливо.
3 жовтня 2011 року
Продовження після зупинки на формальній експертизі
Не можуть бути зареєстровані як винаходи чи корисні моделі ті об’єкти, що порушують суспільну мораль, громадський порядок, вимоги моральності. Так, на заході не можуть бути зареєстровані методи клонування людини.
Що стосується таємних винаходів – вони патентуються, але про таке патентування оголошується лише по факту, без опису винаходу.
За результатами формальної експертизи виносяться такі рішення: висновок, на підставі якого установа приймає рішення.
Щодо корисної моделі – виноситься рішення про реєстрацію чи про відмову у видачі патента. Патент видається під відповідальність власника.
Корисна модель має два критерії патентоздатності – новизна та профпридатність – ці критерії не перевіряються. Через таку не перевірку мається на увазі багато проблем: патентуються речі, які вже давно всіма використовуються, а потім забороняють іншим використання таких об’єктів. Відповідні патенти підлягають визнанню недійсними, але для цього потрібен час.
Так само що стосується лікарських засобів: додають якийсь неважливий елемент і отримують патент.
Щодо винаходу: після експертизи приймається рішення про відмову у видачі патенту (це не об’єкт, чи не сплачено збір тощо); або заявнику надсилається повідомлення про завершення формальної експертизи та проведення кваліфікаційної експертизи. Після цього заявник має право протягом 3х років від дати подання заявки надіслати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи після сплати відповідного збору. Вимагати проведення кваліфікаційної експертизи має право інша особа, крім заявника – після публікації заявки в межах трьох років після подання заявки. Теж за умови сплати збору. Разом з тим, третя особа нічого не може виправляти чи додавати, з нею не ведеться листування.
Перевірка на локальну новизну – цей розділ правил нечинний і така перевірка зараз не проводиться.
Щодо вимоги «єдність»: якщо експерт на стадії формальної експертизи встановить, що певні елементи формули не пов’язані – заявнику надсилається пропозиція виділити самостійні заявки із збереженням дати подання від початкової заявки. Якщо заявник не відповість – експертиза йде далі щодо того винаходу, який заявлено першим.
Після спливу 18 міс після подання заявки дані про заявку публікуються. !! Заявки про корисні моделі і таємні винаходи не публікуються.
В публікації є назва, формула винаходу.
Безпосередньо з публікацією пов’язана тимчасова правова охорона: після публікації заявки заявник має право одержати компенсацію за порушення його прав за період від дати публікації і до отримання патенту (від осіб, які взнають про публікацію). !! Відшкодування йде у випадку видачі врешті-решт патенту. Законом передбачено можливість опублікування заявки раніше – за зверненням заявника та після сплати відповідного збору.
Дія тимчасової охорони припиняється з видачею патенту
КВАЛІФІКАЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА
На цьому етапі перевіряються критерії патентоздатності:
1) Промислова придатність. Як правило, винаходи, засновані на недоведених наукою законах, визнаються непридатними. Якщо цього критерію немає – далі експертиза не проводиться.
2) Новизна, а точніше – світова новизна. Ст. 7 закону. До уваги при визначенні новизни беруть до уваги, зокрема, всі заявки, які має бути опубліковано на час подання цієї заявки (крім тих, які відкликані, не підлягають публікації з інших підстав, а також опубліковані, які при цьому вони були відкликані до публікації (таке трапляється, бо збірник формується десь за 2 місяця до безпосереднього опублікування).
Збірний прототип: результат складання кількох різних об’єктів, тобто сума суттєвих ознак різних об’єктів !! При визначенні новизни не може застосовуватися збірний прототип.
Пільга по новизні: новизна не вважається опороченою, якщо мало місце розкриття самим винахідником за 12 міс до …?
3) Винахідницький рівень: для фахівця у відповідній сфері винахід не є очевидним. Очевидність не означає простоту!) Наприклад, не є винаходом додача ножів до кавомолки для більшої подрібнюваності кави. Наприклад, використання алюмінію замість чугунку для полегшення механізму.
Формула може коригуватися, однак у будь-якому випадку будь-які зміни допускаються виключно в межах поданих матеріалів.
За результатами експертизи приймається рішення про видачу чи відмову у видачі експертизи. Рішення приймається Службою на підставі висновку експертизи.
Державне мито отримується виключно після позитивного рішення. Інакше втрачається можливість відкликати заявку чи оскаржити рішення установи до апеляційної палати: відкликання можливе у будь-який час до дати сплати мита або до дати прийняття рішення щодо об’єкта.
Перетворення заявки. Можливе до прийняття рішення за результатами формальної експертизи шляхом перетворення заявки на винахід /корисну модель на заявку про корисну модель/винахід.
До публікації заявки на винахід чи відомостей про видачу патенту на КМ все листування ведеться у конфіденційному режимі з метою збереження новизни.
Після позитивного рішення про видачу патенту сплачується держмито за видачу патенту та збір про публікацію. Документи про сплати мають надійти установі протягом 3х місяців після надходження заявнику повідомлення про позитивне рішення. Цей строк може бути продовжено на 6 місяців за умови сплати відповідного збору (за подовження). У разі пропуску строку з поважних причин його може бути поновлено в рамках 6міс після спливу строку для оплати.
Дата публікації відомостей про видачу патенту і державної реєстрації – одна і та ж. опис може бути опубліковано в іншому бюлетені, але в будь-якому випадку не пізніше 3х місяців після публікації відомостей про видачу патенту.
Сам патент видається протягом 1 міс після публікації про видачу патенту. Якщо заявників кілька – їм видається 1 патент. Якщо патент втрачено – може бути видано його дублікат.
Після того 3і особи може отримувати копії матеріалів заявки для ознайомлення.
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ЗА ЗАЯВКАМИ
Способи: в межах 2х місяців від дати одержання рішення по КАС; до Апеляційної палати Служби. 3і особи, які не є заявниками, можуть оскаржити рішення лише до суду.
Стаття 26 «перетворення деклараційного патенту» - тепер ця стаття практично «мертва». З прийняттям ЦК деклараційні патенти вже не видаються, а строк дії видачі попередніх припинився.
ПРАВА, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТУ
Особі, яка має панент, має виключні майнові права. ОНП належать автору винаходу.
МП:
1) Право використовувати;
2) Виключне право дозволяти / перешкоджати використанню.
Якщо власників патенту кілька: кожен вправі використовувати винахід чи КМ сам, але видати ліцензію чи передати права на нього можливо лише за згодою всіх.
Порушенням права є, серед іншого, використання в господарській діяльності (?!) навіть добросовісним набувачем речі, виготовленої з порушенням права патентовласника.
Після повідомлення набувачу патентовласником про порушення цей перший має або припинити використання, або купити ліцензію.
Продукт вважається виготовленим з використанням, якщо використано всі суттєві ознаки (не менше, можна більше) або еквівалентні. Суть еквівалентності: можливість заміни однієї суттєвої ознаки іншою, якщо технічний результат зостається той самий.
Так:
А+Б+С = О
А+Б+Д = О
С = Д (еквівалентні)
На приклад, ланцюг і трос.
Еквівалентність неможлива «взагалі» - вона встановлюється виключно застосовно до конкретного винаходу, адже має значення однаковий функціональний результат.
«Опосередкована охорона» - охороняється процес, а опосередковано – об’єкт, виготовлений із застосуванням того процесу. При цьому застосовується практично презумпція явності особи, щодо якої є достатні підстави припускати порушення.
ПІДТРИМАННЯ ЧИННОСТІ МАТЕНТУ
За підтримання патенту щороку має сплачуватися збір. Розміри зборів чим довше, тим більші. Цей розмір може бути зменшено (50%) у випадку подачі до установи зобов’язанні надавати ліцензію кожному, хто звернеться (відкрита ліцензія).
ВИНЯТКИ з майнових прав
І. без виплати винагороди і без згоди
1. Невідчужуване право попереднього користування.
2. В ТЗ, які тимчасово/випадково перебувають в Україні.
Патенти захищаються і діють територіально.
3. Використання об’єкта без комерційної мети.
4. З науковою метою або в порядку експерименту.
ІІ. Без згоди і з виплатою винагороди
5. Технічні лиха, аварії тощо.
ІІІ. Вичерпання права
1. Наступні після першого перепродажі (повторне введення в цивільний обсяг). Головна умова – правомірність виготовлення власником патенту чи ліцензіатом.
Тут діє міжнародна, а не національна концепція (не має значення, де було здійснено перший продаж).
NB! Якщо продукт було виготовлено правомірно, але в країні, де продукт не захищався, то власник вправі забороняти ввезення продукту до Україні, де він має патент.
! В РФ діє національне вичерпання права.
«Сірий, паралельний імпорт» - правомірний імпорт не офіційним дистриб’ютором. Правомірний завдяки міжнародній концепції вичерпання.
!!! Не є порушенням добросовісне використання в господарській діяльності. А добросовісне воно лише постільки поскільки немає повідомлення від правовласника.
ПРИМУСОВЕ ВІДЧУЖЕННЯ прав – помилка в законі. Правильно – примусовий дозвіл.
Невикористання протягом 3х послідовних років – будь-хто зацікавлений може оскаржити необґрунтовану відмову правовласника від видачі ліцензії до суду.