Опозиційний рух.
Етносоціальні процеси та рівень життя населення.
За переписом 1959 р. чисельність – 42, 4 млн. з яких 53% сільські жителі. За переписом 1989 – 51, 7 млн. осіб.
- Урбанізація
- Демографічна криза (рівень смертності перевищував рівень народжуваності)
- Скорочення чисельності українців
- Русифікація
- Дефіцит (гроші є товарів нема), закупка товарів за кордоном
- Нафтодолари «проїдались»
- !!! Створювалась видимість добробуту
- Номенклатурні верхи створили власну систему постачання без дефіциту, без спекулятивних цін. Мали власні санаторії, краще житло, дачі і навіть штатних покоївок, яким нараховувалась зарплатня, стаж, пенсія за державний кошт.
¶ Керівники обіцяли всім краще безкласове суспільство, а створили корисне суспільство для себе.
У 1967 р. в КДБ створюється 5 управління – для боротьби з інакодумцями
Особливості дисидентського руху другої половини 1960 – першої половини 1980-х років:
- Стає більш масовим і організованим
- Були відкинуті ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму, рух набув яскраво вираженого анти тоталітарного характеру.
- У поглядах дисидентів просліджувався майже весь ідеологічний спектр
- Зв'язок з громад кістю країн Заходу і міжнародними правовими організаціями.
- Заперечення насильницьких методів боротьби
- Прагнення легалізувати свою діяльність
- 80% дисидентів становила інтелігенція
Течії дисидентського руху:
- За «соціалізм з людським обличчям»
- Національно-визвольна
- Демократична правозахисна
- Релігійна
Форми (або методи) протесту:
- Листи - звернення до керівників УРСР і СРСР
- Або листи - протести - «підписанти»
- «самвидав»
- Масові заходи
- Акції солідарності з іншими народами
- Вивішування синьо-жовтих прапорів
- Розповсюдження листівок
- Індивідуальні протести
- Створення правозахисних організацій
1970 – 1972 самвидавський журнал «Український вісник» (6 номерів)
У 1974 р. вийшов 7 і 8 номери.
У 1965 р. під час презентації у кінотеатрі «Україна» картини Параджанова «Тіні забутих предків», з різкою критикою арештів серед інтелігенції виступили І.Дзюба, Василь Стус і В.Чорновіл. Під їхнім листом підписалося 140 осіб. І.Дзюбу звільнили з роботи у видавництві «Молодь» і виключили з аспірантури Київського педінституту, В.Чорновола звільнили з редакції газети «Молода гвардія», В.Стуса відрахували з інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом.
1966 р. В.Чорновіл виступив з першою самвидавською роботою «Правосуддя чи рецидив терору». 1967 р. збірка «Лихо з розуму» - про долю 20 засуджених, що послужило приводом для його арешту і ув’язнення.
22 травня започаткована традиція вшановувати пам'ять Шевченка біля пам’ятника у київського університету.
Події 1967 р. 22 травня – зібралося 1000 осіб. Міліція розігнала учасників зібрання і заарештувала 4. Обурені люди рушили до ЦК КПУ з вимогою негайно звільнити заарештованих. Демонстранти розійшлися лише тоді, коли заарештованих о третій годині ночі привезли до будинку ЦК і звільнили.
Масові репресії 1972 р. на деякий час зупинили активність дисидентів.
У 1975 уряди 35 держав підписали Гельсінські угоди,які закріплювали нові відносини та мали забезпечити дотримання прав людини.
Так як в Союзі це було не можливо активні правозахисники об’єдналися в УГГ керівник М.Руденко. Серед 36 членів: П.Григоренко, Л.Лук’яненко, І.Кандиба, Н. Світлична, В.Чорновіл, В.Стус, О.Бердник.
У декларації УГГ зазначалося,що мета діяльності це вирішення 4 завдань:
- Ознайомлення широких кіл з декларацією прав людини.
- Сприяння виконанню статей декларації
- Домагання того, щоб Україна була представлена окремою делегацією на міжнародних нарадах
- Акредитування в Україні представників зарубіжної преси
У своїй роботі Спілка керується не політичними, лише гуманітарно-правовими принципами з метою ознайомлення світу про порушення прав людини в Україні.
У 1977 р. Руденка і О. Тихого заарештовано ( 12 і 15 років)
У таборах загинули Стус, О. тихий, Ю. Литвин, В. Марченко
Форми і методи боротьби з дисидентським рухом:
1. Арешти
- Перша хвиля 1965 заарештовано 25 осіб
- Друга хвиля 1970 -1972 - понад 100 осіб
- Третя хвиля початок 80-х – 60 осіб
2. Ізоляція у психіатричних лікарнях
3. Позасудові переслідування
- Звільнення з роботи
- Виключення з партії, спілок
- Позбавлення радянського громадянства
- Організація громадського осуду
Релігійне дисиденство:
За греко-католицьку церкву, Й. Сліпий з-за кордону керував церквою