Опозиційний рух.


Етносоціальні процеси та рівень життя населення.

За переписом 1959 р. чисельність – 42, 4 млн. з яких 53% сільські жителі. За переписом 1989 – 51, 7 млн. осіб.

- Урбанізація

- Демографічна криза (рівень смертності перевищував рівень народжуваності)

- Скорочення чисельності українців

- Русифікація

- Дефіцит (гроші є товарів нема), закупка товарів за кордоном

- Нафтодолари «проїдались»

- !!! Створювалась видимість добробуту

- Номенклатурні верхи створили власну систему постачання без дефіциту, без спекулятивних цін. Мали власні санаторії, краще житло, дачі і навіть штатних покоївок, яким нараховувалась зарплатня, стаж, пенсія за державний кошт.

¶ Керівники обіцяли всім краще безкласове суспільство, а створили корисне суспільство для себе.

 

 

У 1967 р. в КДБ створюється 5 управління – для боротьби з інакодумцями

 

Особливості дисидентського руху другої половини 1960 – першої половини 1980-х років:

- Стає більш масовим і організованим

- Були відкинуті ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму, рух набув яскраво вираженого анти тоталітарного характеру.

- У поглядах дисидентів просліджувався майже весь ідеологічний спектр

- Зв'язок з громад кістю країн Заходу і міжнародними правовими організаціями.

- Заперечення насильницьких методів боротьби

- Прагнення легалізувати свою діяльність

- 80% дисидентів становила інтелігенція

Течії дисидентського руху:

- За «соціалізм з людським обличчям»

- Національно-визвольна

- Демократична правозахисна

- Релігійна

 

Форми (або методи) протесту:

- Листи - звернення до керівників УРСР і СРСР

- Або листи - протести - «підписанти»

- «самвидав»

- Масові заходи

- Акції солідарності з іншими народами

- Вивішування синьо-жовтих прапорів

- Розповсюдження листівок

- Індивідуальні протести

- Створення правозахисних організацій

1970 – 1972 самвидавський журнал «Український вісник» (6 номерів)

У 1974 р. вийшов 7 і 8 номери.

У 1965 р. під час презентації у кінотеатрі «Україна» картини Параджанова «Тіні забутих предків», з різкою критикою арештів серед інтелігенції виступили І.Дзюба, Василь Стус і В.Чорновіл. Під їхнім листом підписалося 140 осіб. І.Дзюбу звільнили з роботи у видавництві «Молодь» і виключили з аспірантури Київського педінституту, В.Чорновола звільнили з редакції газети «Молода гвардія», В.Стуса відрахували з інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом.

1966 р. В.Чорновіл виступив з першою самвидавською роботою «Правосуддя чи рецидив терору». 1967 р. збірка «Лихо з розуму» - про долю 20 засуджених, що послужило приводом для його арешту і ув’язнення.

22 травня започаткована традиція вшановувати пам'ять Шевченка біля пам’ятника у київського університету.

Події 1967 р. 22 травня – зібралося 1000 осіб. Міліція розігнала учасників зібрання і заарештувала 4. Обурені люди рушили до ЦК КПУ з вимогою негайно звільнити заарештованих. Демонстранти розійшлися лише тоді, коли заарештованих о третій годині ночі привезли до будинку ЦК і звільнили.

Масові репресії 1972 р. на деякий час зупинили активність дисидентів.

У 1975 уряди 35 держав підписали Гельсінські угоди,які закріплювали нові відносини та мали забезпечити дотримання прав людини.

Так як в Союзі це було не можливо активні правозахисники об’єдналися в УГГ керівник М.Руденко. Серед 36 членів: П.Григоренко, Л.Лук’яненко, І.Кандиба, Н. Світлична, В.Чорновіл, В.Стус, О.Бердник.

У декларації УГГ зазначалося,що мета діяльності це вирішення 4 завдань:

- Ознайомлення широких кіл з декларацією прав людини.

- Сприяння виконанню статей декларації

- Домагання того, щоб Україна була представлена окремою делегацією на міжнародних нарадах

- Акредитування в Україні представників зарубіжної преси

У своїй роботі Спілка керується не політичними, лише гуманітарно-правовими принципами з метою ознайомлення світу про порушення прав людини в Україні.

У 1977 р. Руденка і О. Тихого заарештовано ( 12 і 15 років)

У таборах загинули Стус, О. тихий, Ю. Литвин, В. Марченко

Форми і методи боротьби з дисидентським рухом:

1. Арешти

- Перша хвиля 1965 заарештовано 25 осіб

- Друга хвиля 1970 -1972 - понад 100 осіб

- Третя хвиля початок 80-х – 60 осіб

2. Ізоляція у психіатричних лікарнях

3. Позасудові переслідування

- Звільнення з роботи

- Виключення з партії, спілок

- Позбавлення радянського громадянства

- Організація громадського осуду

Релігійне дисиденство:

За греко-католицьку церкву, Й. Сліпий з-за кордону керував церквою