Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні.
Період 1964 – 1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі отримав назву «застій». Ця назва не зовсім точно відображає процеси, що відбувалися у цей період, але відбиває загальну тенденцію соціально-економічного й політичного розвитку радянської системи. Застій не передбачає припинення розвитку країни. Здійснювалися реформи, виконувались п’ятирічні плани, велось активне будівництво тощо. Для тих часів характерно досягнення відносної соціальної і матеріальної стабільності, порівняно з попередніми періодами рівня життя основної маси населення. Проте навіть у межах СРСР УРСР за рівнем споживання посідала п’яте місце серед союзних республік, хоча мала другий в союзі рівень економічного потенціалу.
З усуненням М.Хрущова від влади відбувається поступовий відхід від проголошеного курсу на безпосереднє будівництво комунізму. У 1967 р. була висунута концепція «розвинутого соціалізму», яке стверджувала, що неможливо здійснити негайний скачок у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті.
Люди бачили, що обіцянки побудувати комунізм – це міф і зовсім не розуміли запропонованого терміну «розвинутий соціалізм», у свідомості зріло переконання, що партія визнала нездійсненність комунізму, але партія переконувала, що ще Ленін обґрунтував «розвинутий соціалізм» як перехідний етап до комунізму.
Л.Брежнєвим був проголошений новий курс, основою якого є «наступність», «поступовість» і «зваженість» у прийнятті рішень. Однак процес набував зворотного руху до неосталінізму. Намагалися реабілітувати сталінізм і особисто Сталіна. З підручників було виключено тексти про культ особи Сталіна, почали з’являтися книги, фільми, які показували особливу роль Сталіна в історії. Намагалися відмінити рішення ХХ та ХХІІ з’їздів.
20 квітня 1978 р була прийнята нова Конституція. Відповідно з а Конституцією Ради залишались вищим органом законодавчої влади. 60 -80-ті роки відзначались посилення впливу на них партійних структур. Вся влада сконцентрована в руках партії. За конституцією була узаконена керівна роль комуністичної партії. Формально УРСР – суверенна республіка, мала право виходу і зовнішніх стосунків.
З 1964 р. по 1982 р. Брежнєв був Генеральним секретарем, а з 1977 р. і Головою президії Верховної Ради СРСР.
2. Стан економіки України у другій половині 60-х на початку 80-х років та назрівання економічної кризи.
Через прорахунки хрущовська реформа згортається і розробляється нове реформування. В цей час стан економіки був катастрофічний: семирічний план зірвано, скорочувався приріст промислової продукції, низький рівень життя населення, хліб закупали за кордоном, «ножиці цін».
Косигінські реформи ( за прізвищем Голови Ради Міністрів СРСР)
- Підвищення закупівельних цін, з урахуванням кліматичних умов.
- Впроваджувалися надбавки за надпланову продукцію
- Економічне стимулювання промислового виробництва, вдосконалення планування
- Розширення сфери госпрозрахунку
- Реформою передбачалось розширення самостійності підприємств і скорочення чисельності затверджуваних показників (фактично навпаки), плани наприкінці року зменшувались задля ілюзії їх виконання.
- Ліквідація раднаргоспів (підприємства повністю підпорядковувались загальносоюзним і республіканським міністерствам).
1966-1970 рр. 8 п’ятирічка «золота»
- Підприємства одержали відносну самостійність
- Зарплатня залежала від якості праці
- Високі економічні показники
- Національний доход зріс на 30%
На поч. 70-х рр..
- госпрозрахункові відносини скорочуються (чим кращі показники мало підприємство, тим більший план отримувало на наступний рік);
- економіка розвивалась екстенсивними методами. Все це погіршувало виробничі показники, старіли основні виробничі фонди;
- велику частку капіталовкладень віддавали на розвиток Сибіру (видобуток нафти).
Негативні явища спричинили згортання економічних реформ.
Економічна політика центру в Україні:
- Союзні відомства на свій розсуд використовували основні виробничі фонди і трудові ресурси
- Розвиток важкої промисловості
- Будувалися підприємства «великої хімії»
- Екологічна проблема
- «штучні» моря (1 млн. га родючої землі)
- З 1972 – 1986 рр. зникло 1502 села
- Капіталовкладення в с/г
- Оплата праці
- Урбанізація, молодь переїздить до міст (восени студентів, молодь відправляли на допомогу в село)