Радянізація західноукраїнських областей.

Голод 1946 року

Причини: посуха, неврожай, тотальні хлібозаготівлі.

У Східну Європу та Францію було безкоштовно вивезено 1,7 млн. тонн зерна, в той час коли українці голодували. Жертвами стало 1млн. осіб.

Хрущов намагався зменшити масштаби катастрофи і звертався за допомогою до Москви. За що Сталін заявив, що він «м’якотілий», у березні 1947 замінено на Кагановича. Проте для проведення нової посівної компанії була надана позичка в 35 млн. пудів зерна.

У 1951 році населення республіки становило 37, 2 млн осіб.

Грошова реформа 1947 року. На селі обмін відбувався по курсу 1:10. Проте по вкладах в ощадних касах у розмірі до 3 тис. крб. 1:1.

Після війни радянське керівництво провадило політику насадження моделі радянської влади в Західній Україні. Цей процес отримав назву радянізація. Він включав у себе: колективізацію, індустріалізацію, культурну революцію і масові репресії проти невдоволених новою владою. Зробити це намагались в коротші строки, незважаючи на незадоволення місцевого населення.

Відразу ж на роботу у місцеві органи влади надсилаються працівники різних спеціальностей, місцевим кадрам радянська влада не довіряла.

Один з перших ударів радянська влада нанесла по греко-католицькій церкві. УГКЦ складалася з 3040 парафій і 4440 церков, духовної академії, 5 духовних семінарій, 2 шкіл, 127 монастирів. Видавалося 3 тижневики і 6 місячних часописів. Церкву очолював митрополит, якому підлягало 10 єпископів, 2950 священників, було 520 ієромонахів, 1090 монахинь, 540 семінаристів. Церква об’єднувала понад 5 млн. віруючих.

Смерть митрополита А.Шептицького 1 листопада 1944 р. стало сигналом до початку кампанії проти церкви. Греко-католиків звинуватили у пособництві нацистам.

Наступник Шептицького Й. Сліпий намагався знайти спільну мову з новою владою. В березні 1945 р. була підготовлена інструкція про ліквідацію УГКЦ. Були заарештовані єпископи і запропоновано об’єднатися з російською православною церквою. У 1946 р. у Києві відбувся процес проти греко-католицької ієрархії. Тоді ж у Львові було скликано псевдо собор, який прийняв рішення про скасування Берестейської унії.