Повоєнна відбудова в Україні.

Україна співзасновниця ООН. Діяльність на міжнародній арені.

27 січня1944р на пленумі ЦК ВКП(б) було прийнято рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин та перетворення наркомату зовнішніх справ з загальносоюзного на союзно-республіканський. Утворено народний комісаріат закордонних справ республіки, який очолив Д.Мануїльський. Здійснивши такий крок сталінське керівництво переслідувало далекосяжну стратегічну мету: представити приєднання західноукраїнських і західнобілоруських земель, як возз’єднання етнічних територій., по-друге, збільшити кількість своїх прихильників у міжнародній організації (ООН). Сталін мав бажання, щоб всі республіки СРСР увійшли до складу ООН, але тільки БСРС та УРСР прийняти у члени ООН. 6 травня 1945 українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію і активно включилась до роботи. Д. Мануїльський очолив комітет підготовки тексту преамбули та першого розділу Статуту ООН – «Цілі та принципи»

Представник від україни відігравав вирішальну роль у прийнятті рішення про поділ Палестини. Брала участь у Паризькій мирній конференції 1946 р. У роботі Дунайської конференції, яка вирішувала питання про режим торгового судноплавства на Дунаї. Проте українська делегація не мала самостійності у прийнятті рішень.

Наслідки війни були жахливими: демографічні втрати становили 17 -18 млн., матеріальні втрати 1,2 трлн. крб., катастрофічний спад виробництва. У березні затверджено п’ятирічний план відбудови народного господарства.

Особливості відбудови на Україні:

- Значні масштаби відбудовчих робіт, більше ніж у будь якій іншій країні Європи

- Розрахунок лише на власні сили й ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу

- При відбудові пріоритет надавався важкій промисловості та енергетиці 80 % капіталовкладень за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та с/г (на останнє припадало 7 % ).

- Економіка України відбудовувалась не як самостійний комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи

- Вагома роль належала командно-адміністративній системі, саме вона надавала можливість в стислий термін мобілізувати матеріальні і людські ресурси на певному об’єкті.

- Непропорційно велика роль ідеології, пропаганди, соцзмагань.

- Ускладнення відбудовчого процесу голодом 1946 -1947 рр.

- Як репарації з Німеччини надходили верстати, станки, обладнання.

Результати відбудовчого процесу були неоднозначні:

- З одного боку відбудовано промисловість, проте легка промисловість досягла 80% довоєнного, зниження рівня життя

- Розорення с/г