Проростання насіння.

Вплив тепла на окремі функції рослин.

ІІІ

Температура може двояко впливати на проростання насіння. 1) під впливом низьких плюсових температур насіння виходить із стану спокою (стратифікація – вплив низьких температур); 2) температура безпосередньо визначає швидкість проростання насіння.

Насіння, в якого стан спокою порушується під впливом низьких температур, звичайно належить рослинам регіонів, де зими є тривалими і холодними. Наприклад, для одиничного проростання насіння морошки необхідний вплив на його низьких температур (4-5⁰С) протягом п’яти місяців, а для повного проростання – дев’ятимісячна стратифікація. Це запобігає проростанню насіння восени та зимою при відлигах. Для проростання насіння тропічних рослин потрібна досить висока температура. Вікторія регія (Латтатєві) для проростання її насіння необхідна постійна температура (30⁰С). Насіння рослин теплих країн, де існують деякі коливання добових температур проростає при нижчих температурах, ніж насіння рослин екваторіального поясу. Насіння огірка проростає при температурі 16⁰С( походить з Індії), зернівка кукурудзи 8-10⁰С. Оптимальні температури проростання насіння тропічних рослин досить високі – хлібні злаки 25⁰С, рис, кукурудза - 30-32⁰С

Фотосинтез

Рослини різних широт мають нижню і верхню температурні межі та свій оптимум фотосинтезу. Так, для північних рослин (сосна, ялина) нижня температурна межа фотосинтезу – 0,5-1,5⁰С. Морозостійкістю відрізняються лишайники, вони поглинають вуглекислий газ навіть тоді, коли їх таломи асимілюють при температурі -25⁰С.

Рослини помірних широт також мають мінімальну температуру фотосинтезу 0⁰С. Так, у тропічних рослин фотосинтез припиняється при температурі 4-8⁰С, у водних і субтропічних 0 - 2⁰С

Оптимальна температура фотосинтезу рослин помірних і більш низьких широт 8-15⁰С, для рослин тропічних широт не нижче 40⁰С. Максимальна температура фотосинтезу в рослин жарких областей може бути 60-70⁰С, ціанеї можуть переносити температуру - 75⁰С, бактерії, що мешкають в гейзерах 90⁰С.

Диханняу рослин різних широт також має свої верхні і нижні температурні межі: найнижча межа у арктичних рослин. Так, гілки деяких арктичних дерев і кущів витримують охолодження до -183⁰С, припиняють розвиватись, але зберігають здатність до газообміну, тоді як у рослин тропічних широт порушення дихання спостерігається при порівняно низьких плюсових температурах. Верхня температурна межа, при якій ще можливе дихання для більшості рослин = 45-55⁰С. А у деяких термофільних водоростей і бактерій ріст і дихання можливе при температурі 80⁰С.

Необхідно відмітити, що на дихання, як і на інші фізіологічні процеси, великий вплив справляє не тільки температура повітря, що оточує наземні органи рослин, але й температура ґрунту в зоні поширення їх коренів.