Крок М. Лікувальна справа

Держава як «частина суспільства, що має владу, силою й авторитетом, необхідними для розподілу ресурсів і засобів, підтримуючих соціальну систему».

Н. Смелзер

До недавнього часу в нас панувало однобоке соціально-політичне тлумачення соціальної сутності і соціальної ролі держави, що спиралося на його розуміння в марксизмі як знаряддя класового панування, диктатури будь-якого класу. Зрозуміло, не можна зовсім заперечувати класовий момент у характеристиці держави, що особ­ливо наочно виявлялося в минулому столітті. Але не можна і зводити до цього сутність і роль держави, особливо в умовах сучасних розвинутих демократичних політичних систем.

Дуже важливо, що сьогодні й у нашій політичній соціології усе більше стверджується думка, що соціальна сутність і роль держави виявляються насамперед у його основній функції – узгодженні інтересів різних соціальних груп, забезпеченні соціальної стабільності і порядку, нормального функціонування і розвитку су­спільства, його мобілізації на розв'язання загальних завдань і досягнення загальних цілей.

До числа найважливіших політико-соціологічних проблем у цій області повинні бути віднесені і питання формування і взаємодії цивільного суспільства і правової держави. Той факт, що в Конституції України було записано, що наша держава – це правова держава, соціальну основу якої складає цивільне суспільство, поки ще більше відбиває мету і напрямок розвитку нашого суспільства і держави, ніж сьогоднішню соціально-політичну реальність. Утвердження цивільного суспільства і правової держави – це наша історична перспектива, здійснення якої потребує великих і довгострокових зусиль. До числа важливих проблем політичної соціології варто віднести дослідження соціальних аспектів різних державних форм:

– форм правління – президентських і парламентських республік, абсолютних і конституційних монархій та ін.;

– форм політико-територіальної організації – унітаризм, федералізм, автономізм та ін.;

– а особливо форм політичних режимів – демократизм, авторитаризм, тоталітаризм та ін.

У політичній соціології багато уваги приділяється соціальним сторонам проблем багатопартійності й однопартійності політичного плюралізму, політичних еліт, політичної участі, політичних конфліктів і політичної згоди і т.п.

Нарешті, третьою великою групою проблем політичної соціологіїє питання політичної соціалізації особистості і політичної поведінки. Тут на перший план висуваються проблеми сутності, змісту й особливостей політичної соціалізації, .місця і ролі в ній сім’ї, школи, груп однолітків, держави, громадських організацій і рухів, засобів масової інформації й інших агентів політичної соціалізації, шляхів і засобів засвоєння політичної культури на різних етапах соціалізації, формування, утвердження і розвитку нормативного політичного мислення і поведінки, різних типів, рівня політичної активності, особливо електорату в період виборів, а також в умовах соціальних, політичних та інших криз і конфліктів.

Проблема «особистість і політика» також знаходиться в центрі уваги політичної соціології. Вона має дві відносно самостійні сторони: вплив особистості на політику і вплив політики на особистість, її поведінку. Історичний і особливо сучасний досвід показує, що люди можуть по-різному відноситися до політики взагалі і по-різному оцінювати конкретну політику, але цілком піти від політики сьогодні практично неможливо, оскільки вона пронизує Конституцію і все законодавство країни, діяльність усіх видів влади і бюрократичного апарату, зміст газет і журналів, радіо- і телепередач і т.п. При цьому політика може як сприяти, так і перешкоджати розвитку особистості, її соціально-політичної активності, ініціативи і самопочуття. З іншого боку, для успішного проведення політики винятково важлива соціально-політична ціннісна орієнтація особистості, її очікування у відношенні політичної влади, відповідність даної політики інтересам і запитам людей, стану масової суспільної свідомості і т. п. Зовсім очевидно: якщо, наприклад, люди бачать, що політика не відповідає їх інтересам і запитам, здійснюється несумлінно (зловживання службовим становищем, хабарництво, корисливість, протекціонізм, бюрократизм, кар'єризм і т. п.), то це не може не відбитися негативно на її дієвості й ефективності.

Питання для самоконтролю:

1. Що означає термін «політика»?

2. Розкрийте сутність поняття «публічна влада».

3. В чому полягає сутність об'єкту політичної соціології?

4. Що уявляє собою предмет соціологія?

5. Сформулюйте і розкрийте основні проблеми соціології політики?