Приклад 7.11.
Підприємство виготовляє три види продукції, про які є така інформація:
| Показник | Продукція | ||
| А | Б | В | |
| Ціна за од., грн | |||
| Змінні витрати на од., грн | |||
| Маржинальний дохід на од., грн | |||
| Час виготовлення одиниці продукці, годин | |||
| Попит, одиниць | 15 000 | 10 000 | 12 000 |
Для забезпечення попиту необхідно витратити 164 000 годин робочого часу:
[(4 х 15 000) + (8 х 10 000) + (2 х 12 000) ]
Припустімо, потужність підприємства становить лише 100 000 годин.
Для оптимізації прибутку доцільно визначити маржинальний дохід на годину робочого часу:
| Виріб | Маржинальний дохід на годину, грн |
| А | 20 : 4 = 5 |
| Б | 32 : 8 = 5 |
| В | 15 : 2 = 7,5 |
Виходячи з цього, оптимальна виробнича програма матиме такий вигляд:
| Виріб | Обсяг виробництва, одиниць | Час виробництва, годин |
| В | 12 000 | 24 000 |
| А | 15 000 | 60 000 |
| Б | 2 000 | 16 000 |
| 100 000 |
Такий розподіл забезпечить максимальний прибуток в умовах обмеженого часу. За наявності кількох обмежень аналіз здійснюють за допомогою лінійного програмування.
Під час розподілу обмежених ресурсів потрібно зважати й на якісні чинники. Зокрема, якщо підприємство не забезпечить мінімальної потреби своїх клієнтів у всіх видах продукції або послуг, воно може втратити частину своїх постійних клієнтів, що, у свою чергу, призведе до скорочення обсягу продажу.