Приклад 7.7.


Рішення про спеціальне замовлення

 

Рішення про спеціальне замовлення (Special Order Decision) – рішення, пов'язане з розглядом отриманої пропозиції на разовий продаж продукції або надання послуг за ціною, нижчою за звичайну ціну або навіть нижчою за собівартість.

Коли підприємство отримує пропозицію продати товари чи надати послуги за ціною, нижчою за звичайну (або нижчою за собівартість), прийняття такої пропозиції доцільне лише тоді, коли додатковий дохід перевищує додаткові витрати і відсутня загроза деформації ринку.

Тому аналіз для прийняття такого рішення передбачає:

- маржинальний підхід;

- диференціальний аналіз релевантних витрат і доходів;

- врахування альтернативних витрат за відсутності вільної потужності;

- врахування можливих довгострокових наслідків прийняття спеціального замовлення.

 

Підприємство реалізує один вид продукції за ціною 10 грн за од. Собівартість одиниці продукції містить, грн:

Прямі матеріали - 8  
Прямі зарплати - 6  
Змінні загальновиробничі витрати - 2  
Змінні витрати на збут (зокрема комісійні, які становлять 10% продажу) - 5  
Постійні витрати - 5  
Усього - 26  

Підприємство використовує лише 80% потужності. Недавно підприємство отримало замовлення на виготовлення 2 000 виробів за ціною 20 грн. На перший погляд, така пропозиція невигідна підприємству.

Проте диференціальний аналіз свідчить, що додаткові доходи перевищують додаткові витрати:

Дохід (2 000 х 20 грн.) 40 000
Витрати:
Матеріали (2 000 х 8) 16 000
Пряма зарплата (2 000 х 6) 12 000
Змінні загальновиробничі витрати (2 000 х 2) 4 000
Змінні витрати на збут (2 000 х (5 – 4) 2 000
Додатковий прибуток 6 000

 

Отже, якщо це замовлення не зашкодить звичайній діяльності та стратегічним цілям підприємства, його потрібно прийняти.