Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій.
Приєднання до Росії Причорномор’я, Криму і Правобережної України.
Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, Коліївщина.
Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці ХVІІ-ХVІІІ ст.
Ліквідація царизмом Гетьманщини і Запорізької Січі. Втрата українським народом останніх залишків автономії.
Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій.
Тема: Політичний лад в Україні в кінці ХVII – ХVIII століттях.
Лекція № 6
Тема: Політичний лад в Україні в кінці ХVII – ХVIII століттях.
Лекція № 6
Список використаної літератури
1. Апанович О. Розповіді про українських козаків. - К, 1995.
2. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. - К., 1993.
3. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. - К, 1991.
4. Горобець В. М. Українська зовнішня політика після Переяслава, стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 р. // УЇЖ. - 2000. - № 1, 2.
5. Смолій В. Українська козацька держава // УІЖ. - 1991. - № 9.
6. Толочко П. Кому і чим завинила Преяславська Рада? // Голос України. - 2002, 3 серпня.
7. Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII ст. (Причини і початок Руїни). - К, 1998.
Після укладення "Вічного миру" (1686 р.) між Росією і Польщею центр політичного і культурного життя українських земель зосереджується на Лівобережжі, яке українці називали Гетьманщиною, а росіяни - Малоросією.
Якщо на Правобережжі, яке відійшло до Польщі, зразу було знищено залишки автономії українців, то на Лівобережжіще тривалий час зберігалися певні елементи державності. Проте початок XVIII ст.став переломним в житті Гетьманщини розпочався форсований наступ російського царизму на автономні права України.
Дещо слабшим антиукраїнський тиск Росії був за правління імператорів Петра II та Єлизавети Петрівни і особливо жорстоким та руйнівним - за Петра І і Катерини II.
Петро І проводив централістсько-шовіністичну політику щодо України в економічній сфері(значну частину українських товарів дозволялося вивозити за кордон лише через російські порти, водночас українців зобов'язували купувати певні товари на російських фабриках; російські купці мали великі пільги у торгівлі з Гетьманщиною, а на українські товари накладалось велике мито при торгівлі з Росією) і культурній галузі(у 1720 р. сенатським указом проголошувалось: в Україні "книг ніяких окрім церковних давніх видань, не друкувати") та інші.
І хоч за гетьманування І. Мазепи(1687-1709), який був близьким другом Петра І, були спроби зміцнити гетьманську владу, проте вони не увінчались успіхом. Гетьманська булава та підтримка царя відкрили шлях І. Мазепі для збагачення. Заволодівши майже 20 тис. маєтків, він стає одним із багатших феодалів Європи. В той же час становище переважної більшості погіршилось.
Політика І. Мазепи породжувала соціальне напруження, негативно впливала на його імідж.
Промосковська і простаршинська політика українського гетьмана викликала не лише незадоволення простолюддя та запорожців, але и призвела до повстання під проводом Петра Іваненка (Петрика), а згодом і до повстання на чолі і полковником Семеном Палієм.
Поступово Петро І втягує Україну в Північну війну, в ході якої дедалі більше утискалися інтереси України.
Мазепа робить свій історичний вибірі починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі, фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України з-під впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам. Пізніше між Україною і Швецією було укладено угоду. Заклики Мазепи підняти повстання проти російського царя не знайшли підтримки серед селян і козаків.
У відповідь на перехід Мазепи на бік шведського короля Петро І здійснює рішучі заходи. Збирається Глухівська рада, де обирається новий гетьман - І. Скоропадський. Було зруйновано козацьку столицю Батурин, а її мешканців повністю винищено. За те, що на бік Мазепи пристали запорожці на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнком, Петро І у 1709 р. зруйнував Запорізьку Січ.
Вирішальний бій між супротивниками стався 27 червня 1709 р. під Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті, і вони з рештками армії втекли в межі володінь турецького султана. Тут у м. Бендер 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер.
За правління І. Скоропадського посилюється контроль над Україною.До гетьмана був приставлений резидент . У 1715 р. Петро І ліквідував виборність старшини і полковників.
В 1722 р. створюється Малоросійська колегія (1722-1727 рр.)на чолі з бригадиром С. Вельяміновим. Вона складалася з шести офіцерів і прокурора та поділяла владу з гетьманом. По смерті І.Скоропадського вводиться заборона на вибори гетьмана. Українські питання переходять до російського Сенату. Наказний гетьман П. Полуботокочолив боротьбу за збереження залишків автономії і домігся від Сенату певного обмеження функцій Малоросійської колегії. Смерть Петра І у 1725 р. та загроза війни з Туреччиною змінили ситуацію в Росії. В 1727 р. Петро II ліквідував Малоросійську колегіюі поновив вибори гетьмана. Ним було обрано Д. Апостола.Але за"Рішительними пунктами", гетьман не мав права дипломатичних стосунків, старшина і полковники затверджувались імператором, усі митні прибутки України мали надходити у державну скарбницю. Після смерті Д. Апостола у 1734 р. вся влада в Україні передавалась князеві Шаховському й так званому Правлінню гетьманського уряду.
В середині XVIII ст. козацька старшина почала клопотатися про відновлення гетьманства. За рішенням Єлизавети Петрівни Правління " Гетьманського уряду було розпущено і 22 лютого 1750 року гетьманом було обрано Кирила Розумовського .Йому вдалося розширити автономію України, повернувши її справи з Сенату до іноземної колегії. Київ і Запоріжжя знову підпорядковувалися гетьманові. Відновив Розумовський і склад генеральної старшини і суду. Для вдосконалення діючої системи судочинства Розумовський провів у 1760-1763 рр. судову реформу, внаслідок якої було створено шляхетські суди - земський (для вирішення цивільних справ) і підкоморський(для земельних справ). Провів також реформування козацького війська:вдосконалено артилерію, введено однакове озброєння та уніформу. Гетьман запровадив обов'язкове навчання козацьких дітей,вживав заходів до відкриття в Батурині університету, дозволяє з'їзди старшини - Генеральні Збори. У 1761 р К. Розумовський втрачає владу і централізаторський тиск на Україну посилюється.