Питання 6 - Перекачування стічних вод: Схеми та конструкції насосних станцій

Питання 5 - Перекачування стічних вод: Насоси для перекачування стічних вод

У випадках, коли неможливо здійснити відвід стічних вод самопли­вом на очисні споруди, застосовують насоси. При цьому, виходячи із особливостей рідини, яка перекачується (наявності в ній паперу, ганчір'я та інших домішок), до насосів ставлять такі вимоги:

- вони не мають засмічуватись покидьками, які знаходяться в сто­ках;

- їх конструкція повинна забезпечувати можливість прочищення робочого колеса, корпуса та патрубків;

З урахуванням цих вимог насоси, які застосовуються для перекачування стічних вод, мають ряд конструктивних особливостей:

а) насоси будуються тільки з одним робочим колесом і без напрям­них апаратів;

б) робочі колеса мають всього дві-чотири лопаті;

в) на корпусі насосу і вхідному патрубку встановлюються люки - ревізії.

Для перекачування стічних вод промисловість випускає насоси мар­ки СМ. Окрім цих використовують насоси, розраховані на перекачуван­ня рідин з великим вмістом завислих речовин: землесоси, шламові, тор­фонасоси, шнекові насоси та інші.

Каналізаційні насосні станції за призначенням бувають головними

(перекачують стічні води зі всієї території), районними (перекачують стічні води з окремих басейнів каналізування), лінійними або підкачу­вання (перекачують стічні води з максимально заглибленого колектора до колекторів з меншим заглибленням) та місцевими (перекачують стічні води від одного або декількох будинків).

Каналізаційні насосні станції мають машинне відділення, приймальний резервуар, побутові та допоміжні приміщення. В машинному залі розташовують основні та резервні насоси, а також все допоміжне обладнання для нормальної роботи насосів. Приймальний резервуар утворює регулюючу ємність, яка забезпечує найбільш ефективну рівномірну подачу насосів.

Регулюючий об'єм визначається за поєднаним графіком притоку і відкачування стічних вод і повинен бути не меншим за 5-тихвилинну подачу найбільшого із встановлених насосів. Приймальний резервуар обладнують решітками для затримання великих механічних домішок. Затримані домішки подрібнюють у спеціальних апаратах і скидають в канал перед решітками. Машинний зал та інші службові приміщення відділяють від приймального резервуару суцільною водо- і газонепро­никною стінкою.

Схеми та конструкції насосних станцій залежать від гідрогеологічних умов, глибини підвідного колектору, типу та кількості насосів, особли­вості розташування насосних агрегатів тощо.

Як правило, насосні станції розташовані в понижених місцях, мають значне заглиблення і часто нижче рівня підземних вод. В цьому випадку доцільно застосовувати каналізаційні насосні станції шахтного типу і круглі в плані (рисунок 40 а,б). Опускний спосіб будівництва дозволяє до­лати труднощі зведення споруди, обумовлені складними гідроге­ологічними умовами та значною глибиною станції. Кругла форма в плані вигідна і в конструктивному відношенні.

При перекачуванні стічних вод, що містять пожежо- та вибухонебез­печні речовини, приймальні резервуари відокремлюють від машинного відділення, яке може розміщатися на меншій глибині (рисунок 40 в).

Значно спрощується схема та конструкція насосної станції, якщо вона має невелику глибину і зводиться в сухих ґрунтах. Станція може бути прямокутної форми, а резервуар - поєднуватись з машинним відділенням (рисунок 40 г).

Каналізаційні насосні станції, що перекачують невелику кількість стічних вод (місцеві або розташовані в сільських населених пунктах), будують підземними і повністю автоматизованими. Доступ для огляду і проведення профілактичних заходів здійснюється через люк.

Рисунок 40 - Схеми насосних станцій: а, б - шахтного типу відповідно з горизонтальними та вертикальними насоса­ми; в - з окремо розташованим приймальним резервуаром; г - прямокутна в плані; д - з шнековими насосами: 11 - решітка; 2 - електродвигун; 3 - на­пірний трубопровід;

4 - насос; 5 - всмоктувальний трубопровід; 6 - шнековий підйомник.

Рисунок 41 - Каналізаційні насосні станції: а) шахтного типу з горизонтальними фекальними насосами; б) із шнековими насосами:

1 - подвійний трубопровід; 2 - щитовий затвор; 3 - молоткова дро­барка;

4 - решітки; 5 - приймальний резервуар; 6 - щит управління; 7 - кранбалка;

8 - напірний трубопровід; 9 - шнековий підйомник;

10 - вихідний тру­бопровід.

В тих випадках, коли при перекачуванні невеликих витрат стічних вод висота підйому не перевищує 4 м, рекомендується приймати насосні станції з шнековими насосами (рисунок 40 д).

Насоси вибирають за максимальною подачею насосних станцій і потрібним напором, який визначається:

де - геометрична висота підйому води;

- внутрішньо - станційні втрати напору (вираховуються або приймаються в межах 1,5-0,5 м);

- втрати напору в напірних трубопроводах;

- вільний напір на вилив води (приймається в межах 0,5-1,0 м).

Рисунок 41 - Каналізаційна насосна станція з окремо розташованим резервуаром: 1 - решітки; 2 - приймальний резервуар; 3 - всмоктувальні труби; 4 - напірні труби; 5 - кран-балка; 6 - машинне відділення.

Максимальна подача насосних станцій встановлюється за поєдна­ними графіками притоку та відкачування стічних вод. У більшості випад­ків її приймають рівною максимальному притоку стічних вод.

Розміри насосних станцій визначають виходячи з об'єму прий­мального резервуару, габаритів обладнання, складу допоміжних та побу­тових приміщень. Підземна частина каналізаційних насосних станцій виконується з бетону або залізобетону, а наземна - з цегли.

Насосні станції повинні бути обладнані внутрішнім водопроводом,

опаленням, освітленням та вентиляцією. Для практичного застосування розроблені типові проекти насосних станцій різної потужності з різною

глибиною підвідного трубопроводу. На рисунку 40, 41 наведені приклади насосних станцій.

Напірні трубопроводи від насосних станцій виконують, як правило, в

дві лінії. Швидкість руху води в них приймається близько 1,5 м/с.

Питання для контролю знань:

1. Яких вимог потрібно дотримуватися при проектуванні та побудові поздовжнього профілю?

2. Як виконують сполучення «по лотках» та «ло­ток труби-рівень води»?

3. Що потрібно робити одночасно з гідравлічним розрахунком?

4. Які схеми з’єднання труб Вам відомі? Поясніть конструкцію кожного.

5. Де і коли необхідно вказувати відмітку лотка труби?

6. Поясніть послідовність побудови поздовжнього профілю.

7. Що Ви можете сказати про розрахункову схему висотної ув’язки каналізаційної мережі.

8. Які труби використовують при прокладанні каналізаційних мереж?

9. Які вимоги висуваються до матеріалів труб, колекторів та їх з’єднань?

10. Як між собою з’єднуються каналізаційні труби всіх видів?

11. Що Ви можете сказати про штучні основи під самопливні трубопроводи? Поясніть їх конструкцію.

12. Що Ви можете сказати про природні основи під самопливні трубопроводи? Поясніть їх конструкцію.

13. Яким чином будують колектори побутової, виробничої, загально-сплавної та дощової каналізації?

14. Поясніть для чого на каналізаційних мережах влаштовують оглядові колодязі? Поясніть їх конструкцію та принцип розташування

15. Чим відрізняються між собою лінійні та поворотні.

16. Чим відрізняються між собою промивні та перепадні колодязі?

17. Чим відрізняються між собою контрольні та колодязі на напірних трубопроводах?

18. З яких елементів складається оглядовий колодязь?

19. Поясніть принцип підбору діаметрів труб та діаметрів робочої камери оглядових колодязів?

20. Поясніть принцип влаштування люків на каналізаційній мережі?

21. Що Ви можете сказати про дощову каналізаційну мережу? Для чого вона потрібна та як влаштовується?

22. З яких елементів складається зовнішня дощова каналізаційна мережа?

23. Поясніть де і для чого влаштовують дощоприймальні колодязі?

24. Поясніть схеми розташуваннядощоприйомних колодязів.

25. Яким чином відбувається випуск дощових стоків у водоймища?

26. Поясніть принцип розрахунку дощоприймальної мережі каналізації.

27. Які труби використовують при прокладанні дощової каналізаційної мережі?

28. Як і в залежності від чого обирається принцип відведення дощових вод?

29. Що Ви можете сказати про особливості розрахунку та влаштування мереж загальноспливної каналізації?

30. Що Ви можете сказати про схеми зливоспусків? Поясніть їх конструкцію?

31. Як і в залежності від чого приймаються діаметри труб загально – сплавної мережі каналізації?

32. Яким чином виконують перекачування стічних вод?

33. Що необхідно робити, коли неможливо здійснити відвід стоків самопливом?

34. Які вимоги висуваються до насосів, які перекачують каналізаційні стоки?

35. Які конструкційні особливості мають насоси , які застосовуються для перекачування стічних вод?

36. Що Ви можете сказати про каналізаційні насосні станції?

37. Від чого залежить схема та конструкція насосних станцій? Де і як вони розташовуються?

38. Поясніть принцип підбору та розрахунку насосів?

39. Поясніть конструкцію каналізаційної насосної станції з окремо розташованим резервуаром.

40. Поясніть які вимоги, висуваються до насосних станцій?