Компонентами процесу виховання.

Компонентами процесу виховання є: свідомість особистості, її емоційно-почуттєва сфера, навички і звички поведінки.

Свідомість — властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколиш­нього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, у попередньо­му мисленному накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні від­носин людини з людиною і соціальною дійсністю.

Почуття — психічні стани і процеси, в яких відображено емоційний бік духовного світу людини, її суб 'єктивне переживання подій та емоцій­не ставлення до навколишнього світу.

Навичка —психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію, раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної і нервово-психічної енергії.

Звичка — схильність людини до відносно усталених способів дій.

Етапи процесу виховання: а) виділення конкретних рис і властивостей особистості, які передбачається виховати; б) вивчення вихованця і діагнос­тика — проектування його особистості на основі зразка-ідеалу; в) засвоєння вихованцем виділених рис і властивостей; г) організація досвіду поведінки відповідно до ідеалу; г) спонукання вихованця до самостійної роботи над вдосконаленням своєї особистості.

Управління процесом виховання— це діяльність педагогів, що забез­печує планомірний і цілеспрямований вплив на вихованців. Воно передбачає: а) підбір змісту у вихованні; б)підбір форм, методів і прийомів для реалізації змісту виховання; в) організація діяльності учнів і досвіду їх поведінки; г) регулювання взаємовідносин у колективі, координація впливу на дитину вчителів, батьків і представників громадськості; г) керівництво самовихованням учнів; д) вивчення рівня вихованості учнів, корекція змісту і методики виховання.

Виховання і самовиховання — дві сторони процесу формування особистості.

Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблен­ня у себе позитивних рис і подолання негативних.

♦ класифікація —розподіл понять на взаємопов'язані класи за суттєвими ознаками;

♦аналізу — вичленення ознак, властивостей, відношень понять, зна­ходження спільних і відмінних їх властивостей;

♦ синтезу — поєднання, складання частин (дія, зворотна аналізу);

♦ порівняння — виділення окремих ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей;

♦ абстракціонування — виділення суттєвих ознак понять відкиданням несуттєвих;

♦ узагальнення — виділення ознак, властивостей, суттєвих для кількох понять.

Під час навчального процесу учитель сприяє розвитку волі і наполегливості в учнів (продумує проблемні ситуації, завдання, теми дискусій тощо); розвиває їх емоції — подив, радість, цікавість, парадоксальність, переживання та ін. (продумує, коли і як створити необхідні ситуації). Реалізація освітньої, виховної і розвиваючої функцій на уроках здійснюється шляхом:

- використання змісту навчального матеріалу;

- підбору форм, методів і прийомів навчання;

- організацією порядку і дисципліни на уроці;

- використання оцінки;

- самою особою вчителя, його поведінкою, ставленням до учнів.