Джерела сучасного права Китаю

Сучасна правова система Китаю

Сучасна правова система КНР є симбіозом стародавніх правових традицій і сучасного законодавства, заснованих, з одного боку, на старокитайських філософських і правових концепціях, а з іншого — на ідеях «соціалізму з китайською специфікою» та деяких при¬нципах романо-германського права. Змішаний характер китай¬ської правової системи ускладнився після приєднання в 1997 р. колишньої англійської колонії Гонконг (нині провінції Сянган) до Китаю. Згідно з китайсько-британськими угодами, Сянгану надано особливий правовий статус, згідно з яким він має власну зако¬нодавчу, виконавчу і судову систему, і лише питання зовнішньої політики і оборони делегуються центральним державним органам Китаю. Згідно із цими угодами, Китай підтверджує продовження

Основним джерелом сучасного китайського права є закон. Сис¬тему законодавства очолює конституція. Як уже наголошувалося, в Китаї існує багатий досвід конституційного будівництва.

Швидке зростання законодавчого масиву після прийняття Кон¬ституції 1982 р. є відмітною рисою сучасної китайської правової системи. У ході реформ правотворчими органами різного рівня прийнято велику кількість різних законів, які у світлі ситуації, що змінилася, виступають правовим підґрунтям широкомасштабних економічних і політичних реформ. Були прийняті такі кодифіковані акти, як Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Цивільно-процесуальний, Лісовий і Водний кодекси.

Специфікою законотворчого процесу в Китаї є певний дуалізм у здійсненні законодавчих функцій. Згідно з Конституцією 1982 p., законодавча влада належить як Всекитайським зборам народних представників (ВЗНП), так і його Постійному комітету, що виконує в період між сесіями ВЗНП функції найвищого органу державної влади. Законодавчі функції ВЗНП торкаються основоположних сфер життєдіяльності китайського суспільства і держави, зокрема внесення змін до конституції, прийняття законів, що регулюють кримінально-правові і цивільно-правові відносини, закони про де¬ржавне будівництво та ін. Що стосується законодавчих функцій Постійного комітету ВЗНП, то вони направлені на регулювання поточних проблем, а також внесення незначних змін і доповнень до законів, прийнятих ВЗНП, що не можуть суперечити основним принципам цих законів.

Основний обсяг законодавчої роботи виконує Постійний ко-мітет ВЗНП. На своїх сесіях, що проводяться один раз на рік, ВЗНП ухвалює законодавчі рішення з найбільш важливих питань державного життя і може в принципі затвердити проект, але при цьому надіслати його на доопрацювання в Постійний комітет, який і приймає рішення про набуття ним чинності.

Таким чином, основне джерело сучасної правової системи КНР — закон, що регулює основні сфери життя суспільства.

Джерелом сучасного китайського права є і підзаконні акти, такі як ухвали Постійного комітету ВЗНП, ухвали і розпоря-дження Державної ради, а також інші акти органів державної влади і управління. Останнім часом основні питання, пов'язані з правовим забезпеченням процесу модернізації суспільства і держави, а також розвитком зовнішньоекономічних зв'язків, ви¬рішуються в ухвалах Держради, актах місцевих органів влади і управління.

Важливими джерелами права залишаються традиції і звичаї, які беруть свій початок у конфуціанстві. Через історичні і со-ціальні причини вони впродовж тисячоліть займали значне місце в правовій системі Китаю. Навіть законодавець виходить із кон¬цепції створення сучасної законодавчої бази тільки у випадках подальшої нездатності традиціоналізму.

Судова практика в Китаї не є джерелом права. Обов'язком судових органів є неухильне застосування законів.

Джерелом права є також міжнародні угоди і договори, ук-ладені КНР. У разі колізій між національними і міжнародними правовими нормами в КНР пріоритет віддається міжнародним договорам. Цивільно-процесуальний кодекс КНР передбачає, що якщо положення міжнародної угоди, в якій бере участь КНР, суперечить установленим ЦПК КНР нормам, то застосовується положення міжнародної угоди. Залишаються в силі лише ті вста¬новлення ЦПК, з приводу яких китайська сторона робить від¬повідні заяви.