Групова теорія мотивації

Авторами цієї теорії є Зігберг і Лючіл Ланг.

Групові мотиви можна розділити на такі рівні (рис. 6.4):

1-й рівень: найсильніші групові мотиви; прагнення до мети, які розділяють всі члени колективу, прагнення до самовдосконалення, спільної праці та успіху.

2-й рівень: мотиви дещо слабші; бажання утвердитись в конкуренції з іншими.

3-й рівень: мотиви слабіші, ніж на другому; солідарність, прагнення забезпечити економічну і соціальну стабільність, впевненість.

4-й рівень: мотиви ще більше слабшають; керує такими людьми спільне уявлення на емоційній основі (ненависть, любов, дружба).

5-й рівень: найслабші групові мотиви, такими людьми керує випадок, тиск, несвідоме об’єднання.

Групова сила об’єднання зменшується з 1-го по 5-й рівень. Якщо група зустрічається з опором, то вона зміцнюється при сильних мотивах, при слабких – симптом розпаду. Людина, керуючись особистими мотивами, шукає свою вигоду. Якщо група оправдовує її певні очікування, то об’єднуючі мотиви підсилюються. Якщо ж того, що дає йому група, він може досягти і сам, це послаблює почуття належності до групи і знижує мотивацію. Якщо ж особисті потреби після вступу в групу залишаються незадоволеними, первинна мотивація може обернутися антипатією і ненавистю.

Рис. 6.4.Порівняльна характеристика групової та індивідуальної мотивації

Рекомендації для керівника щодо здійснення групової мотивації:

- необхідно зміцнити довіру членів колективу один до одного і передусім до керівника;

- піклуватися про те, щоб належність до колективу давала задоволення і відповідала прагненню до престижу;

- підтримуйте віру в наявність поставлених цілей;

- культивуйте почуття належності колективу, активно залучайте членів колективу до колективних заходів.

Способи реалізації рекомендацій для керівника щодо здійснення групової мотивації:

- дати кожному цікаву роботу, яка спонукає до розвитку знань і умінь;

- створити в колективі клімат взаємодовіри, поваги і підтримки;

- встановити чіткі цілі та завдання, а також обґрунтовані норми виробітку;

- оцінювати внесок співробітників у результати діяльності фірми за регулярним зворотнім зв’язком;

- створити можливості для розвитку співробітників і розкриття їхнього потенціалу;

- надавати всім однакові можливості при наймі та просуванні по службі, виходячи із здібностей співробітників, результативності їх праці, набутого досвіду;

- давати співробітникам такі приклади поведінки, які спонукали б їх до єднання, щирості, чесності;

- компенсувати витрати зусиль співробітників згідно з їхнім внеском у загальний результат через підвищення оплати праці та премії за результат року;

- визнавати необхідність раціонального способу життя, яке охоплює сферу ділових, сімейних, особистих і групових інтересів.