Етіологія злоякісної пухлини нирки
Лекція
План
ПУХЛИНИ СЕЧОСТАТЕВИХ ОРГАНІВ
| Актуальність теми | 5 хв. |
| Пухлини нирок: етіологія злоякісних пухлин нирки, загальна класифікація за походженням та локалізацією, міжнародна класифікація пухлин паренхіми нирок за системою ТNМ, симптоми, діагностика, лікування | 25 хв. |
| Пухлини ниркової миски та сечоводу: етіологія і патогенез, симптоматика, діагностика, лікування | 15 хв. |
| Пухлини сечового міхура: епідеміологія, класифікація: морфологічна та міжнародна класифікація ТNМ, симптоматика, діагностика, комплексне лікування | 20 хв. |
| Пухлини сечівника: епідеміологія, симптоматика, діагностика, лікування | 5 хв. |
| Пухлини передміхурової залози: | |
| Доброякісна гіперплазія простати: епідеміологія, етіопатогенез, класифікація, симптоматика і клінічний перебіг, діагностика, лікування | 10 хв. |
| Рак передміхурової залози: етіопатогенез, симптоматика, діагностика, міжнародна класифікація ТNМ, лікування | 10 хв. |
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ :
1. Екран
2. Мультимедійний проектор
3. Доповідь історій хвороб та демонстрація хворих
для студентів 5 курсу
на тему: “Пухлини сечо-статевих органів.”
На сьогоднішній день у всьому світі спостерігається чітка тенденція до збільшення захворюваності на новотвори різної локалізації. Смертність від пухлин займає друге місце серед всіх причин смерті.
Доброякісні новотвори паренхіми нирки спостерігаються рідко. Злоякісні пухлини нирок серед новотворів органів сечостатевої системи займають третє місце, поступаючись за частотою лише раку передміхурової залози і сечового міхура. У дорослих вони складають біля 3% від усіх новотворів людини. На сьогоднішній день загальновизнано, що істинну частоту пухлин будь-якої локалізації відображує перерахунок на 100 тис. населення. В більшості європейських країн для первинного раку нирки ці цифри складають 4,4-7,2 на 100 тис. дорослого чоловічого населення і серед жінок 1,8-4,4 (Слайд 1 і 2 ).
В 1995 році в Україні захворюваність дорівнювала 6,7 випадка на 100 тис. населення.
При аналізі онкоурологічної захворюваності в 1996 році по м.Харкову, одному з найбільших міст України на 100 тис. дорослого населення було зареєстровано 6 захворювань на рак нирки серед чоловіків і 3,6 серед жінок, причому в це число ввійшли лише вперше виявлені. Приблизно така ж частота за останні роки в м.Івано-Франківську. Приблизно 25% пацієнтів з вперше діагностованою пухлиною нирки поступають на лікування з метастазами.
Переважний вік дорослих хворих – 40-60 років, чоловіки хворіють в 2-3 рази частіше, ніж жінки. Права і ліва нирки уражаються однаково часто, двобічні пухлини нирок мають місце лише у 0,5-1,5% пацієнтів.
У дорослих 95-97% злоякісних новотворів паренхіми нирки складає рак, який розвивається з епітелію звивистих канальців і 3-5% - саркома, яка розвивається зі стромальних елементів.
Пухлина нирки у дітей – це найчастіше “ембріональна’’ пухлина (синоніми: нефробластома, аденоміосаркома, змішана саркома пухлина Вільмса).
В експериментах на тваринах встановлена залежність виникнення рака паренхіми нирки від дисбалансу статевих гормонів (у самців хом’ячків її вдалось викликати жіночими статевими гормонами – естрогенами). Разом з тим у тварин були отримані пухлини нирки і при опроміненні, а також шляхом введення деяких хімічних канцерогенних речовин.
Встановлено, що певну роль в виникненні нирково-клітинної карциноми може мати спадковість. Повідомлено, що у пацієнтів, які мають хворобу Hippel-Lindau підвищений ризик розвитку пухлин, різноманітної локалізації, в тому числі й нирки (церебро-ретинальна спадкова хвороба, зумовлена аномалією розвитку кровоносних капілярів, що проявляється ангіоматозом сітківки, яка поєднується з ангіо-ретикуломами мозочка, спинного мозку і ін. органів. Спадкується за аутосомно-домінантнім типом).
Пацієнти, що мають транслокацію короткого рукава 3, 6, 8-ї хромосом так само схильні до пухлин. Висловлюється гіпотеза, що певна ділянка 3-ї хромосоми може містити ген, який пригнічує пухлину. Інші дослідники пов’язують метастазування та поганий прогноз нирково-клітинної карциноми з мутацією тумор-супресивного гена P53.
До факторів ризику належать також куріння, азбестози та робота з нафтопродуктами.
Таким чином, пухлини нирки, як і численні інші види новотворів, можна віднести до поліетіологічних захворювань.