Печі з комбінованим обігріванням каналами і пароводяними трубками

Застосування в системі обігрівання печей комбінації пароводяних нагрівальних трубок і гріючих каналів по-перше дозволяє знизити температуру відхідних димових газів, по-друге конструктивно більш зручно розташувати поверхні теплообміну відносно пічного конвеєра в пекарній камері згідно з вимогами кінетики підведення теплоти до тістових заготовок, що випікаються.

Піч ХВЛ (подальша реконструкція печі ХВ) відноситься до тупикових цегляних печей середньої продуктивності з комбінованим обігріванням пекарної камери пароводяними трубками і каналами, має чотиринитковий колисковий конвеєр. Призначена для випікання подового і формового хліба, в основному пшеничного ІІ с. і житньо-пшеничного, великої маси.

Піч ХВЛ моделі 1947 р. [4] на конвеєрі, що рухався безперервно, мала 51 колиску розміром 1730х300 мм. Привод конвеєра включав електродвигун, варіатор швидкості і редуктор, що дозволяло регулювати тривалість випікання в межах 28-60 хвилин. Система обігрівання побудована таким чином, що кожна гілка конвеєра обігрівається тільки з одного боку. Так нагрівальні канали розташовані під нижньою та над верхньою гілками конвеєра, а нагрівальні трубки Перкінса трьома рядами по 30 штук – між другою і третьою гілками конвеєра печі. Топка дає можливість спалювання всіх видів палива. Продукти згоряння після обігрівання топкових кінців трубок поступають у два широких нижніх цегляних канала, потім по вертикальних каналах в бокових стінах у 15 димогарних труб Ø 102 мм над пекарною каперою, під 2 водогрійних котелки і лежак. Площа поду печі становила 26,2 м², продуктивність 22 т/добу, питомі витрати умовного палива 50-60 кг/т.

Печі ХВЛ мали дуже широке розповсюдження, на ряді хлібозаводів в конструкцію печей внесли суттєві реконструкції. Так, для більш надійної роботи конвеєра всі вісі блоків замінені суцільними валами, встановлено блоки Ø 718 мм, а також реле часу для забезпечення переривчастого руху конвеєра, широкі колиски (1920 мм) з кроком підвішування 280 мм, для зручності роботи приводний вал винесено за межі пекарної камери і опущено вниз для зменшення вентиляційних витрат, металічні щити для обмеження викидів пароповітряної суміші в посадочній частині печі та ін. Для виробництва формового хліба конвеєр печі з 100 колисками (1,73х0,22 м) на Вороніжському хлібозаводі об’єднано з конвеєром шафи вистою.

З метою удосконалення системи обігрівання і парозволоження та ліквідації дефектів житньо-пшеничного українського подового хліба (кругового підриву кірки) на хлібозаводах №2 та №6 м. Києва було проведено реконструкції печей ХВЛ [4 ].

Так на Київському хлібокомбінаті №6 в печі ХВЛ-Р організовано зону обжарювання завдяки металевим радіаторним коробам 1 і 2 (рис. 2), при чому температура в зоні регулюється зміною робочого перерізу радіаторних коробок за допомогою шиберів. Нижні канали 3 викладено з підйомом для утворення виступу 4, який веде до скорочення вентиляційних викидів з пекарної камери. Витяжний канал 5 дозволяє забезпечити вилучення надлишку пари з пекарної камери. Пара від парового котла підводиться по перфорованій трубі 6, яка розміщена у високотемпературній зоні і працює неефективно. На конвеєрі підвішено 95 колисок. Не передбачено інтенсивного

теплопідводу знизу на початку випікання.

Рис. 2. Схема печі ХВЛ-Р, реконструйованої на Київському хлібокомбінаті №6

Рис. 3. Схема реконструйованої печі ХВЛ на Київському

хлібокомбінаті №2

На рис. 3 подано варіант реконструкції печі ХВЛ на Київському хлібозаводі №2.

На виносній посадочній частині ланцюгового конвеєра 1 знизу розміщено гріючий канал 2, який обігрівається топковими газами, що поступають з нижнього каналу по газоходу. Зверху встановлено ковпак парозволожувального пристрою 3. На вертикальній ділянці конвеєра 4 передбачено обігрівання з обох боків за допомогою вертикальних каналів 5 та 6 при інтенсивному зволоженні парою через патрубок 7. У вертикальні канали димові гази надходять з бокового газоходу, який поділено на дві частини. Надлишок пари забирається через патрубок 8. В подальшому пароводяні труби 11 було замінено каналом. Верхня гілка конвеєра печі обігрівається зверху і знизу трубчастими радіаторами 9 і 10. На конвеєрі розміщено 93 колиски. Зона зволоження займає приблизно 9%, що задовільно. Інтенсивне підведення теплоти після завантаження тістових заготовок має місце з 5-ої по 8 колиску.

Ці заходи забезпечили хорошу якість українського хліба без підривів, глянцеву гладку поверхню, нормальний об’єм виробів. Продуктивність печі 40 т/добу, площа поду 38 м², питомі витрати палива 41 кг/т.

Піч ХПА-40 подібна до печі ХВЛ, бо має її конструкцію в своїй основі. Це також тупикова цегляна піч з чотиринитковим ланцюгово-колисковим конвеєром і комбінованим обігріванням каналами і пароводяними трубками. На конвеєрі 100 колисок з кроком 280 мм [4]. Кількість димогарних труб Ø150 мм -9, 110 нагрівальних трубок у 4-х рядах, 3 водогрівних котелки.

Піч ХПА-40 використовується в основному для виробництва формових сортів хліба у складі вистійно-пічного агрегату. При продуктивності 40 т/добу витрати умовного палива 32,5 кг/т.

Рис.4. Схема печі АЦХ

Піч АЦХ відноситься до печей великої продуктивності із комбінованою (змішаною) системою обігрівання пароводяними трубками і каналами.

Піч АЦХ (рис. 4), яка працювала на Київському хлібокомбінаті №1, на виробництві подового українського хліба мала прохідну пекарну камеру 1, що завантажувалась і розвантажувалась з протилежних боків, шестигілковий конвеєр 7, який мав п’ять робочих гілок 2, 4, 5, 6, 8 та холосту гілку 3. Конвеєр обігрівав 12 рядами нагрівальних пароводяних трубок 12, димогарними трубами 9 каналом 10, а холоста гілка – каналами 11 і 13. На ланцюговому пластинчастому конвеєрі розміщалося 120 колисок розміром 2,24х0,25 м загальною площею 65 м². Продуктивність печі по формовому хлібу масою 1,5 кг 72 т/добу при питомих витратах умовного палива 64 кг/т. В трьох топках печі, розташованих у підвальному приміщенні, розміщено топкові кінці пароводяних трубок Г-видної форми.

Для випікання формового хліба конвеєр печі з’єднувався з конвеєром вистійної шафи, варіантів реконструкції печей АЦХ багато [ 4 ]. Найбільш відомі трьохгілкова піч АЦХ-45, п’ятигілкова АЦХ-72 та семигілкова АЦХ-90 (цифри означають добову продуктивність печі), в яких вдало використаний вільний підпічний простір в нижній частині печі від перекриття топки, що дало можливість подвоїти продуктивність печей.