Принципи та етапи кадрового планування


Зміст, цілі і завдання планування персоналу

Тема 6. Кадрове планування

1. Зміст, цілі і завдання планування персоналу.

2. Принципи та етапи кадрового планування.

3. Види планів з питань персоналу.

4. Оперативний план роботи з персоналом.

 

Кадрове планування — це система комплексних рішень і заходів з реалі­зації цілей організації і кожного працівника, яка дозволяє:

—забезпечити організацію персоналом відповідно до кількості і вимог
робочих місць;

—підібрати таких людей, які могли б вирішувати поставлені завдання
як у поточному, так і в майбутньому періодах;

—забезпечити високий рівень кваліфікації працівників;

—забезпечити активну участь працівників в управлінні організацією.

Кадрове планування спрямоване як на вирішення проблем підприєм­ства, так і на задоволення інтересів і потреб працюючих. Для організації важливо мати в потрібний час і на потрібному місці, в певній кількості та відповідної кваліфікації персонал, а працівникам - нормальні умови праці, стабільність зайнятості і справедливість оплати.

Кадрове планування є складовою частиною планування в організації, оскільки кожний вид діяльності повинен бути забезпечений персоналом і буде ефективним за умови інтеграції в загальний процес планування.

Планування персоналу є складовою частиною загальних планів органі­зації. Визначення потреб у персоналі є початковим етапом кадрового планування, на основі якого визначають:

—скільки працівників, якої кваліфікації і на якому місці будуть
потрібні;

—які вимоги ставляться до тих чи інших категорій працівників;

—як буде проводитись забезпечення або скорочення персоналу;

—як буде використовуватись персонал, умови його праці;

—які будуть затрати на заплановані кадрові заходи.

В рамках планів визначають поточну і довгострокову потребу в кадрах.

Поточна потреба - це потреба в кадрах на даний час, що пов'язана з рухом персоналу, звільненням за своїм бажанням, інвалідністю, відпуст­ками по догляду за дитиною.

Довгострокова потреба - не потреба в персоналі на майбутні періоди. Ця потреба визначається за даними прогнозу, який грунтується на аналізі вікової структури, коефіцієнті плинності кадрів, розвитку підприємства, зміні виробничої програми.

Завдання кадрового планування - з одного боку, забезпечити людей робочими місцями в потрібний момент часу відповідно до їх здібностей і вимог виробництва. Робочі місця, з точки зору продуктивності і мотивації, повинні давати можливість працюючим оптимальним способом розвива­ти свої здібності, підвищувати ефективність праці, відповідати вимогам людини щодо умов праці і забезпечення зайнятості. З іншого боку, — за­безпечити реалізацію планів підприємства з точки зору людського факто­ра - персоналу, його кількості, кваліфікації, продуктивності та витрат на найм працівників. Ефективне кадрове планування позитивно впливає на результати діяльності підприємства завдяки:

- оптимізації використання персоналу. Детальне планування дозволяє виявити й ефективно використати персонал шляхом створення робочих місць; переводу працівників на інші робочі місця; реорганізацію виробни­чих процесів;

- удосконалення процесу найму працівників;

- організації професійного навчання. Детальна розробка плану про­фесійного навчання дозволяє забезпечити потрібну кваліфікацію праців­ників і досягти реалізації цілей підприємства з меншими витратами;

- скорочення загальних витрат на робочу силу за рахунок продуманої,
послідовної та активної політики на ринку праці.

Отже, на основі кадрового планування вирішуються питання раціо­нальної зайнятості працівників, стабільного та рівномірного завантажен­ня персоналу протягом робочого часу (тижня, року).

Забезпечення відповідності рівня кваліфікації і психофізичних вимог до посади чи робочого місця та періодичної ротації управлінського персо­налу на своїх посадах.

Процес планування персоналу ґрунтується на таких принципах: науковість, економічність, безперервність, гнучкість, уз­годження, масовість, повнота, точність.

Принцип науковості. Планування проводиться на основі наукових да­них, норм і нормативів. Так, необхідно проводити відслідковування змін у професійно-кваліфікаційній структурі персоналу, враховувати вплив зовнішніх й внутрішніх факторів і розробляти плани на перспективу.

Принцип економічності — суть його полягає в оптимізації витрат на пер­сонал.

Принцип безперервності. Цей принцип передбачає планування не епі­зодичне, а безперервне, як у просторі, так і в часі. Даний принцип вима­гає, щоб усі плани розроблялись з урахуванням перспектив, оскільки пер­сонал завжди перебуває в постійному русі.

Безперервність дозволяє реалізувати принцип гнучкості, суть якого у корегуванні раніше прийнятих кадрових рішень або їх перегляду в будь-який час відповідно до змін в організації.

Єдність і взаємозв'язок діяльності підсистем організації вимагають дот­римання в плануванні принципу узгодження планів персоналу в формі ко­ординації та Інтеграції. Координація здійснюється "по горизонталі" — між підрозділами одного рівня, а інтеграція - " по вертикалі", тобто між вищи­ми і середніми рівнями.

Принцип масовості передбачає залучення до процесу планування співробітників, які виконуватимуть ці плани, це активізує ініціативу ви­конавців. Особливе значення цього принципу - при складанні соціаль­них планів.

Принцип повноти. Планування повинно охоплювати всі питання з при­воду відтворення, розвитку, використання персоналу та питання оплати й умов праці.

Принцип точності - дотримуватись точних норм, нормативів, вимог зако­нодавчих документів, а також кількісних і якісних характеристик персоналу.

Одним із принципів кадрового планування є створення потрібних умов для виконання плану.

Перераховані вище принципи є універсальними, придатними для різних рівнів управління. Разом з тим на кожному рівні можуть застосову­ватись і свої специфічні принципи. Наприклад, при плануванні на рівні підрозділу велику роль відіграє принцип вузького місця, суть якого полягає в тому, що загальний результат визначає працівник найнижчої продуктив­ності.

Планування персоналу повинно забезпечити максимальне розкриття здібностей працівників і їх мотивацію, врахувати економічні і соціальні наслідки при прийнятті відповідних рішень. Оскільки персонал є вирішаль­ним фактором діяльності будь-якої організації, про ефективність кадро­вого планування можна судити з рівня досягнення цілей підприємством.

Результати кадрового планування повинні знайти своє вираження в комплексі конкретних заходів для підтримки балансу робочої сили при звільненні працівників і забезпеченні найму потрібних спеціалістів, орга­нізації навчання молодих працівників і підвищення кваліфікації штатних співробітників.

Вихідними даними для планування потреб у персоналі є: план робочих місць, виробнича програма, норми праці, зростання продуктивності праці і структура робіт.

Планування потреб у персоналі здійснюється в такій послідовності:

— оцінка наявного персоналу і робочих місць;

— планування потреб у персоналі на перспективу;

— оцінка перспективних потреб;

— розробка проекту задоволення перспективних потреб у персоналі.
Кадрове планування включає два послідовних етапи: етап розробки

кадрового плану та етап прийняття рішень.

На інформаційному етапі проводиться збір інформації та статистич­них даних відносно персоналу, здійснюється їх обробка й аналіз кадрової ситуації і можливих варіантів її розвитку в майбутньому. Це дає можливість розробляти альтернативні варіанти. Тому на етапі розробки кадрового пла­ну вивчаються альтернативні проекти, їх вплив на досягнення кадрово-економічних цілей організації. Це найбільш трудомісткий етап і вимагає професіоналізму працівників кадрових служб.

Етап прийняття рішень — це є утвердження одного з варіантів як обов'язкового орієнтиру для організації діяльності кадрових служб.

Обов'язковою умовою кадрового планування є визначення потрібних коштів для відтворення персоналу.