Міжособові та організаційні комунікації
Для характеристики процесів комунікації між двома або більшою кількістю людей використовується термін міжособові комунікації,під яким розуміється обмін інформацією з іншою особою. Для характеристики процесів комунікації в рамках організації використовують термін – організаційні комунікації.Визначають такі види міжособових комунікацій:письмова комунікація.; усна комунікація; комунікація з підтекстом.
Невербальна комунікація – в її основі полягає інформація, відіслана відправником без використання слів, натомість застосовуються різні символи. Функції цього виду комунікації: доповнення і заміщення мови; відображення емоційного стану партнерів по комунікаційному процесу. За результатами досліджень встановлено, що 55% повідомлень сприймаються через вираз обличчя, пози та жести; 38% – через інтонацію і модуляції голосу; 7% – слова. Це свідчення важливості і необхідності вивчення невербальних символів (див.табл.7.1).
Таблиця 7.1
Елементи системи невербальної комунікації
| Основні системи невербальних засобів | Елементи системи |
| Рухи частин тіла | Жести, міміка і пантоміма, обмін поглядами, вираз обличчя, доторкання, жестикуляція, поза |
| Мова | Якість і модуляція голосу, його діапазон, грамотність, темп та повільність мови |
| Простір | Просторові форми організації спілкування: дистанційна близькість в спілкуванні, елементи територіального розподілу |
| Час | Запізнення, ранній прихід, культура часу, співвідношення часу та статусу |
| Рух очей | Частота обміну поглядами, їх тривалість, зміна статики та динаміки погляду, запобігання його |
Взагалі в процесі невербальної комунікації 70% інформації несуть очі та погляд співрозмовника.