Початки журналістики на Північноамериканському материку

Лекція. Американська журналістика ХVІІ – ХІХ ст.

1. Початки журналістики на Північноамериканському материку

2. Журналістика періоду боротьби за незалежність

3. Розвиток преси першої половини ХІХ ст.

4. Журналістика часів Громадянської війни та Реконструкції

У XVI ст., коли Європа переживала період творчих пошуків у галузі журналістики, територія сучасних Сполучених Штатів тільки освоювалася представниками європейської цивілізації, які і стали піонерами американської періодики. Перші географічні описи цих земель (американські дослідники називають їх своїми першими літературними творами* зробли іспанці, французи й англійці та видали в Європі. Один з таких описів зробив Альва Нуньєс Кабеса де Васо на основі подорожей територією сучасного Техасу й Арізони в 1528-1531 рр. і опублікував книгу «Relation» в 1542 р. Вона була перекладена багатьма мовами і мала велику популярність.

Поява першого друкованого станка у північноамериканських колоніях припадає на 1638 рік. Подія ця відбулася в Новій Англії, де двома роками раніше в містечку Кембрідж був відкритий коледж, у результаті чого виникла необхідність у виготовленні власної друкованої продукції. З Європи запросили професійного друкаря Гловера, але він помер у дорозі. Тому американським першодрукарем став його помічник Стівен Дей. Його перші праці датовані 1639 роком: присяга вільного громадянина, альманах Уільяма Пірса-мореплавця та книга псалмів.

Ведучи мову про друковану продукцію північноамериканських колоній, варто мати на увазі насамперед нову Англію, оскільки перші видання Пенсільванії датуються тільки 1685 р., у Нью-Йорку – 1693 р., у Вірджинії – 1730 р. Пуританська мораль диктувала і тематику видань – в основному це памфлети, брошури, трактати і збірники релігійно-повчального характеру. Хоча офіційної цензури не було, релігійна пуританська мораль контролювала вихід друко­ваної продукції і використовувала для боротьби навіть репресивні методи. Обов’язки цензора виконували королівські губернатори північноамериканських колоній. Тому не дивно, що вихід першої американської газети зіткнувся з труднощами цензурного характеру.

25 вересня 1690 р. Бенджамін Харріс, типограф, що переїхав з Лондона в Бостон, зробив спробу видавати газету «Publick Occurrences Boht Foreign and Domestick» («Іноземні та місцеві суспільні події»*. Передбачалась періодичність раз на місяць або й частіше (залежно від важливості отриманих новин*. Це малоформатний чотирисмуговий листок розміром приблизно 19х29 см., у якому текст друкувався у дві колонки, за винятком останньої смуги, яка через нестачу матеріалу виявилася незаповненою. Незважаючи на чисто інформаційний характер і відсутність будь-яких коментарів, після першого ж випуску газету закрили за розпорядженням губернатора штату Массачусетс. Формальний привід – відсутність ліцензії. І лише через 14 р. у тому ж Бостоні відновлено видання газет Джоном Кемпбеллом. Спочатку він регулярно складав рукописні листки, скомплектовані з місцевих новин та вибірки з ан­глійських газет, і розсилав губернаторам колоній. Ці листки згодом передавалися в адміністрацію, де мали значну популярність. Періодична публікація таких новин друкарським способом ставала необхідністю. Тому Д. Кемпбелл узяв в оренду друкарський верстат, і в квітні 1704 р. побачила світ газета під назвою «The Boston News-Letter» («Бостонський листок новин»*. Про часові межі новин було зазначено: «З понеділка, 17 квітня, по понеділок, 24 квітня 1704 року», тому датою появи першого номера традиційно вважається 24 квітня 1704 р. На першій смузі наголошувалося: «опубліковано з дозволу влади».

За форматом ця газета майже не відрізнялася від газети Харріса, як і за системою відбору інформації. Місцеві новини подавалися більш-менш оперативно, іноземні – з великим запізненням. У першому номері публікувалися новини з «The London Flying Post» та «The London Gazette», помічені груднем попереднього року. Кемпбелл намагався завжди вказувати джерело інформації. У грудні 1722 р. Кемпбелл передав права на своє видання Бартоломео Гріну. Той через дванадцять років продав газету Річарду Дрейперу, сім’я якого володіла виданням аж до його закриття в 1776 р. У цілому ж газета проіснувала 72 роки.

Поява третьої американської газети також пов’язана з Бостоном. У 1719 р. Уільям Брукер, який замінив на посту поштмейстера Кемпбелла, вирішив видавати власну щотижневу газету «The Boston Gazette» («Бостонська газета»*. Це сталося 21 грудня 1719р.

А вже 22 грудня того ж року завдяки зусиллям друкаря і редактора Ендрю Бредфорда у Філадельфії з’явився «Тhe American Weekly Mercury» («Американський щотижневий меркурій»* – перша газета, надрукована за межами Бостона. Вона була досить вдалою і деякий час розповсюджувалася навіть у Нью-Йорку. Хоч за характером видання нейтральне, часто траплялися непорозуміння з владою.

Із 1721 р. у Бостоні конкурували уже три газети. До двох попередніх долучилися «The New England Courant» («Новоанглійські куранти»* Джеймса Франкліна. Поява 7 серпня 1721 р. першого номера газети ознаменувала новий етап в американській журналістиці. Вона стала першою газетою, вільною від державного контролю, і, на відміну від своїх напівофіційних конкурентів, давала незалежний коментар до інформації про події в колоніях, піддавала критиці діяльність адміністрації, пропагувала ідеї Просвітництва, що викликало незадоволення у впливових колах. Джеймс Франклін за публічні виступи проти губернатора штату в червні 1722 р. на місяць потрапив до в’язниці. Йому заборонили видавати газети, тому видавництвом зайнявся його брат Бенджамін Франклін. Газета проіснувала недовго (з 1721 по 1728 р.*, але її діяльність стала помітним явищем суспільно-політичного життя не лише колонії Массачусетс. Свобода слова поступово відвойовувала собі місце в суспільному та інтелектуальному житті Америки. Зупинити появу газет в епоху Просвітництва уже було неможливо.

З 8 листопада 1725 р. Уільям Бредфорд почав видавати «The New-York Gazette» («Нью-Йоркську газету»*. У 1730 р. в чотирьох колоніях регулярно виходили уже сім газет, а в 1735 р. в одному лише Бостоні їх налічувалося п’ять.

У жовтні 1726 р. з Англії повернувся Бенджамін Франклін. Людина багатьох талантів, він перевагу надавав друкарській справі та журналістиці. Разом з Х’ю Мередитом у Філадельфії він відкриває друкарню і мріє про видання газети.

Тим часом друкар Семюель Кеймер у грудні 1728 р. почав видавати щотижневу газету «The Universal Instructor in All Arts and Sciences: and Pennsylvania Gazette» («Універсальний наставник з усіх мистецтв і наук, або Пенсильванська газета»*. Видавнича модель була дуже простою – він передруковував статті з лондонської «Енциклопедії» Чемберса, фрагменти з творів Дефо, публікував невеликі тексти місцевих авторів. Це видання деякий час було най­популярнішим у Філадельфії. Протрималася газета всього протягом 39 номерів, після чого Кеймер продав її Франкліну та Мередиту.

А до травня 1732 р. Франклін став одноосібним власником, викупивши частку свого компаньйона. 2 жовтня 1729 р. вийшов перший номер нової «The Pennsylvania Gazette» («Пенсильванської газети»*. Франклін скоротив назву, зробивши її короткою та легкою для запам’ятовування. Відбулися й інші зміни. Перш за все перестали друкуватися статті з енциклопедії. Їх замінили франкліновими есе, деякими есе Аддисона та Стиля, а також творами місцевих авторів. Новинний блок переважно будувався на основі місцевих даних, що сприяло популярності серед місцевого населення. Франкліну вдалося поєднати інформаційність і розважальність, що відповідало просвітницькій програмі виховання моральної особистості. Він також писав листи самому собі як редактору і давав на них відповіді. Розвивалося листування, яке збільшувало тираж, збільшувалася кількість реклами, що приносило прибуток.

Відрізнялася газета і рівнем літературної якості. Друкувалися есе, сатиричні памфлети та віршовані тексти.

З початком виходу «The Pennsylvania Gazette» центр інтелектуального та журналістського життя колоній перемістився у Філадельфію, а сама газета мала вплив на культурне життя не лише Пенсильванії, а й інших колоній. Конкурентів, як таких, у неї на той час не було.

Новації Франкліна в американській журналістиці не обмежилися «The Pennsylvania Gazette». Він першим звернув увагу на велику німецькомовну колонію в Пенсильванії. Тому в 1732 р., запросивши на пост редактора Льюіса Тимоті, розпочав видання німецькомовної «Philadelphishe Zeitung» («Філадельфійської газети»* – першої газети іноземною мовою в колоніях. Проіснувала вона недовго, але через сім років виникло подібне видання «Німецька газета» («Germantown Zeitung»*, яке було досить успішним.

Франклін не обмежувався лише Філадельфією. Він мав пайову частку у кількох інших виданнях. У 1732 р. він відправив у столицю Південної Кароліни Томаса Уайтмарша, спорядивши його друкарським станком та шрифтами. А відтак у Чарлстоні з’явилася «The South Carolina Gazette» («Південнокаролінська газета»*. Вона стала першою газетою Півдня.

Бенжамін Франклін може також вважатися родоначальником американських журналів. 16 лютого 1741 р. вийшов перший номер журналу «The General Magazine». Його повна назва – «Загальний журнал і хроніка подій всіх британських колоній в Америці». Підготовка до випуску велася з листопада 1740 р. І саме це дає йому перевагу першості над «The American Magazine» («Американським журналом»* Уебба і Бредфорда, ідея якого з’явилася на поч. 1741 р. і який вийшов друком уже 13 лютого. Обидва часописи проіснували недовго: перший – шість місяців, другий – три.

Були відмінності між ними за змістом і способом збору інформації. Бредфордський журнал був прообразом політичного оглядача – огляд парламентських подій, коментарі політичних справ у колоніях. Франклін обрав форму літературно-політичного журналу. На 76 с. обговорювалися політичні події, економічні, релігійні, передруковувалися різноманітні матеріали з місцевих газет, щомісячна хроніка тощо. У літературному відділі друкувалися твори місцевих та англійських письменників.

В основному перші американські журнали копіювали британські зразки. З 1741 по 1794 рр. в Америці налічувалося 45 журналів, термін існування яких не перевищував півтора року.

Франклін першим також використав карикатуру. Він опублікував її 9 травня 1754р. в «The Pensylvania Gazette» у зв’язку із загрозою нападу Франції на колонії. Вона являла собою зображення змії, роздробленої на вісім частин. Знизу напис: «Об’єднуйся, інакше помреш». До кінця місяця її надрукували й інші газети.

60-ті роки XVIІІ ст. – час розквіту таланту таких видатних публіцистів і журналістів, як Бенжамін Франклін, Джеймс Отіс, Джон Дікінсон, Томас Пейн, Томас Джефферсон, Александр Гамільтон, Джон Адамс, Семюель Адамс, Деніель Дюлані, Семюель Сібері тощо.