Загальні принципи регуляції функцій організму.

Лекція №1

Тема: «Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій».

1. Фізіологія – медико-біологічна наука, яка вивчає функції живих організмів, фізіологічних систем органів, клітин і т.д.; механізми їх регуляції, закономірності життєдіяльності організму і зв'язок його з навколишнім середовищем.

Існує 2 основні методи дослідження у фізіології:

- Спостереження

- Експеримент (гострий та хронічний)

Організм – цілісна динамічна система.

Необхідні умовами і властивостями організму є:

1. Обмін речовин;

2. Подразнення і збудження;

3. Адаптація;

4. Саморегуляція;

5. Мінливість і спадковість;

6. Репродуктивна функція;

7. Ріст, розвиток, старіння, смерть.

8. Рух

Адаптація – пристосування до змін навколишнього середовища. Розрізняють такі види:

- Фізіологічна

- Паталогічна

В адаптації організму беруть участь всі органи і системи. (ЦНС і ендокринна).

Для нормального функціонування організму необхідна стійкість складу його внутрішнього середовища.

Гомеостаз – відносна стійкість складу і властивостей внутрішнього середовища і стійкість основ фізіологічних функцій. Він характеризується рядом біологічних констант.

Біологічні константи – стійкі кількісні показники, які характеризують нормальну життєдіяльність організму.

Фізіологічна регуляція – активне управління функціями організму і його поведінкою для підтримки оптимального рівня життєдіяльності , стійкості внутрішнього середовища і обмінних процесів з метою пристосування організму до мінливих умов середовища.

Організм – саморегулююча система.

Надійність регулювання досягається існування декількох рівнів регуляції.

Найдавнішими формами взаємодії, які проявляються всередині клітини і між окремими клітинами є хімічна взаємодія. Її здійснюють 2 типи речовин.

1) Неспецифічні продукти обміну (метаболізм).

2) Специфічні продукти обміну (гормони, біологічно-активні речовини)

Гормони синтезуються ендокринними залозами і виробляються при певних умовах у відповідь на сигнали систем регулювання.

Біологічно-активні речовини можуть самі або в комплексі з гормонами або нервовою системою регулювати функції організму.

Серед них виділяють:

1. Нейромедіатори (адреналін, виробляються нервовими закінченнями);

2. Синтез під час запальних реакцій (гістамін);

3. Є продуктами обміну арахідонової кислоти (простогландіни);

4. БАР. Речовини пептидної природи, що відповідають за імунітет і згортання крові.

Тип регуляції гормонами – гуморальний.

Особливості гуморальної регуляції:

1. Не має точного адресата.

2. Швидкість доставки інформації невелика.

3. Довго тривалість дій.

Гуморальну регуляцію розділяють на:

- місцеву;

- малоспеціальзовану;

- високоспеціалізовану, яка забезпечує генералізовану форму регуляції всього організму;