Мета і принципи автоматизації


Автоматизовані системи управління проектами.

І прилади спілкування

Автоматизовані інформаційні системи

Автоматизоване керування проектом зв'язано зі створенням системи АСУП, з метою підвищити продуктивність праці при плануванні робіт, оперативному контролі й аналізі виконуваних робіт, а також для внесення необхідних корективів. Прискорення процесу збору, обробки, аналізу даних про хід реалізації проекту, проведення необхідних аналітичних розрахунків може бути ефективним тільки з урахуванням застосування АСУП.

Застосування автоматизованих інформаційних систем підрядчиком:

- поліпшує координацію робіт субпідрядних організацій, постачальників, сприяє своєчасному забезпеченню об'єкта матеріалами, устаткуванням, робітниками і прогнозувати майбутні їхні потреби;

- дає можливість сполучення систем керування замовника і підрядчика і т.д.

Для замовника – засоби автоматизованого календарного планування дозволяють:

- стежити за ходом робіт із проекту, порівнювати свою оцінку зі звітом підрядчика про стан робіт, щоб переконатися в тім, що роботи ведуться так, як повідомляє підрядчик;

- стежити за своєчасним виготовленням і постачаннями устаткування й інших ресурсів постачання замовника, а також стежити за оплатою виконаних робіт і їхнім рухом і т.д.

Для менеджера проекту - необхідно щоб детальний план проекту при проектуванні і будівництві був включений у базу даних автоматизованої системи і міг бути використаний робочою групою в будь-який час для керування проектом.

Важко собі уявити, що при сучасному рівні розвитку обчислювальної техніки і програмного забезпечення, така інформаційний ємка галузь, як управління проектами залишилася б не охопленою різними автоматизованими системами. Існує величезна кількість різних систем. Різних як за призначенням, так і по цінових і інших характеристиках.

Кажучи про основну мету автоматизації процесами управління проектами необхідно відзначити, що основна мета – це підвищення продуктивності праці, пов'язаної з цими процесами. А саме:

· Розробка моделей проекту;

· Збір, обробка і аналіз даних про хід виконання робіт за проектом;

· Аналітичні і прогнозні розрахунки, а так само розрахунки по виробленню варіантів для ухвалення рішень

Представляється, що чим більше проект і складніше його модель, тим більші вигоди зможе отримати компанія, що використовує оптимальне програмне забезпечення. Серед вимог будівельних компаній з подібного роду програмним комплексам практично завжди фігурують наступні пункти:

· Розробка календарних графіків виробництва робіт з підтримкою різних рівнів ієрархій;

· Побудова графіка потреб в ресурсах, графіка витрачання грошових коштів на проект в цілому і на окремий вид робіт, ресурсів – планування ресурсного забезпечення;

· Можливість планування широкого спектру ресурсів: як виконавців і механізмів (відновлюваних ресурсів), так і матеріалів (ресурсів, що витрачаються);

· Програвання різних варіантів планування – при жорстких тимчасових обмеженнях і при обмежених ресурсах. Варіювання цих способів допоможе знайти найвдаліший компроміс: «швидше – дешевше»;

· Знаходження «найекономнішого варіанту» реалізації проекту за рахунок оптимізації вартісних характеристик проекту при проведенні проекту в різні терміни, залученні інших ресурсів;

· Аналіз розподілу витрат на елементи об'єкту, на будівельні роботи різних типів відповідно до структури статі витрат;

· Інтеграція в корпоративні інформаційні системи (КІС), можливість імпорту-експорту даних в програми складання будівельних кошторисів, складські, бухгалтерські програми.

Для вирішення подібних задач використовується спеціальний клас програмного забезпечення – системи календарного планування і контролю (СКПК) реалізації проектів або по-іншому системи управління проектами (СУП) - далі ми використовуватимемо цей термін.

Отже, ці системи забезпечують підтримку основних процесів тимчасового, ресурсного і вартісного планування і контролю на основі алгоритмів мережного планування, методу критичного шляху (деякі навіть ресурсно-критичного), методу освоєного об'єму і т.п.